Оперантний метод дресирування собак

Наприклад, собака летить над бар'єром і в цей час чує клік — цей звук є позитивним підкріпленням. Якщо тварина виконала дію з бар'єром, водночас людина не використала клік або слово й дала ласощі вже після приземлення собаки — це заохочення, а не підкріплення. Формування оперантних умовних рефлексів вимагає часу, але воно дає можливість отримати від улюбленця бажане набагато швидше, ніж за допомогою традиційного методу дресирування.

 

Перевага оперантного способу полягає ще й у тому, що людина має можливість впливати на поведінку та дії цуценяти без необхідності безпосереднього контакту. Заняття проходять в ігровій формі, і завдання власника полягає в тому, щоб повністю залучити та зацікавити тварину. При правильному підході собака працюватиме не за заохочення (їжа, ласощі, іграшка), а керуючись лише своїм бажанням. Він стане впевненішим, ініціативним, отримає хороше розумове навантаження.

Оперантна модель підходить тваринам усіх вікових груп. Завдяки такій формі навчання не лише молоді, а й літні собаки з уже виробленими стійкими рефлексами піддаються дресируванню (хоча в останньому випадку на це може бути витрачено більше часу). Ще одна перевага використання оперантного методу для тренування літніх тварин — чудова профілактика деменції.

 

гарне знання психології собаки, уважність та зосередженість на процесі. Дресирувальник, який працює за цією методикою, повинен бути чуйною та спостережливою людиною, яка вчасно помітить бажання цуценяти виконати дію і зможе відразу підкріпити це бажання.

 

Як приклад, розглянемо класичне навчання команди «Лежати». Дресирувальник дає команду, тягне повідець униз і натискає на загривок тварини. Улюбленець повинен лягти силоміць, тобто зробити те, що йому наказують. Примусове дресирування часто дає збої, у відповідальний момент собака може відмовитися виконувати наказ. Існує й інший традиційний спосіб навчання — наведення. Тварину ведуть за рукою з ласощами, потім опускають руку до підлоги й під груди улюбленця.

Під час дресирування за оперантною методикою дресирувальник повинен помітити той момент, коли улюбленець хоче лягти, сказати йому необхідну команду і підкріпити цю дію як самостійний вчинок тварини. Щоб не гаяти часу, такий момент можна створити: вимовити дію та спостерігати, що зробить собака. Якщо він виконає те, що вам потрібно, слід використати підкріплення за допомогою клікера або ласощів.

 

Тренування за оперантною методикою, втім, як і за будь-яким іншим способом, варто починати якомога раніше. Тому, щойно у вашому домі з'явиться цуценя, слід негайно зайнятися його вихованням. Починайте з найпростіших команд, а коли тварина вивчить основу, переходьте до складніших тренувань без примусу. Цей момент дуже важливий, оскільки потрібно не лише навчити собаку, а й встановити довірчі стосунки між вами та улюбленцем. Якщо ви дресируєте дорослого улюбленця, досягти успіху за допомогою оперантного методу теж вдасться. Знадобиться лише ваше бажання, терпіння та ласощі.