Реєструйся та отримуй знижку 15% в офіційному інтернет-магазині

Зареєструватись

Поговорімо про сибірських котів

Густу та блискучу шерсть сибірського кота призначено не лише для милування, хоча вона й має дивовижний вигляд. Протягом століть у цієї стародавньої породи формувався тришаровий теплоізолювальний і водонепроникний шерстний покрив, що ідеально підходить для суворого клімату рідного Сибіру. Якщо предків котів цієї породи було створено для суворого життя на природі, у наші дні сибірські, безумовно, цінують комфортніші умови – ці ніжні тварини можуть бути грайливими, але зазвичай їх цілком улаштовує згорнутися калачиком у теплі, поряд зі своїми господарями, щоб у будь-який момент притиснутися до них.

Офіційна назва: Сибірська

Інші назви: невська маскарадна (різновид із пойнтовим забарвленням), сибірська лісова

Походження: Росія

Чорно-біле зображення сибірського кота, що сидить і дивиться вище камери
  • Інтенсивність линяння

    4 out of 5
  • Потреба у фізичній активності (висока, низька, середня)

    1 out of 5
  • Сумісність з іншими домашніми тваринами

    4 out of 5
  • Здатність переносити спеку

    2 out of 5
  • Дружелюбність до дітей*

    5 out of 5
* Радимо не залишати улюбленців на самоті впродовж тривалого часу. Спілкування може запобігти емоційному стресу та деструктивній поведінці. За рекомендаціями зверніться до свого ветеринарного лікаря. Кожна тварина особлива, навіть у межах однієї породи. Цей комплекс специфічних характеристик породи слід сприймати як вказівник. Щоб ваш улюбленець був щасливим, здоровим і добре вихованим, радимо навчати й соціалізувати його, дбати про його добробут, а також задовольняти основні соціальні та поведінкові потреби. Домашніх тварин не можна залишати наодинці з дітьми без нагляду. Зверніться по додаткові поради до фахівця з розведення тварин або ветеринарного лікаря. Усі хатні тварини дружелюбні та люблять товариство. Однак їх можна привчити з раннього віку залишатися деякий час на самоті. Зверніться до ветеринарного лікаря або тренера по допомогу в цьому процесі.
Ілюстрація сибірського кота
СамціСамка
28 - 33 cm28 - 33 cm
ВагаВага
7 - 8 kg5.5 - 6 kg
Етапи життя
Кошеня старшого вікуДорослий
Від 4 до 12 місяців1–7 років
ЗрілийЛітній
7–12 роківВід 12 років
1/7

Познайомтеся краще із сибірською породою

Усе, що слід знати про породу

Завдяки своїм широко розставленим круглим очам, екстравагантній шерсті, пухнастим вухам і разючим хвостам, схожим на пензлики, представники цієї породи – справжні російські красені. Проте якщо ви очікуєте крижаного темпераменту, що відповідає їхньому походженню з крижаних сибірських країв, на вас чекає невеликий шок. Ці чудові коти – великі поціновувачі ніжностей, які просто хочуть бути поруч зі своїми двоногими. Вони буквально ходитимуть за вами по всьому будинку та притискатимуться до ваших колін, пропонуючи себе як своєрідну котячу грілку.

Сибірські коти навіть «розмовлятимуть» із вами. Ця порода спілкується зі своїми господарями за допомогою милих звуків і традиційніших муркотіння та нявкання.

Комунікабельні сибірські коти чудово ладять з іншими тваринами й дітьми. Вони грайливі та спортивні за своєю природою, що іноді може виражатися в енергійних стрибках на меблі або шаленому побитті курсора на екрані комп’ютера. Однак у цих котів є і спокійна, умиротворена сторона. Не дивно, що представників сибірської породи іноді використовують як терапевтичних котів.

2/7

2 факти про сибірських котів

1. З Росії з рукавичками

Насправді рукавички можуть бути єдиною річчю, відсутньою в зимовому гардеробі сибірського кота. Одяг цього добросердечного кота, що захищає від негоди, вражає: тришаровий водовідштовхувальний шерстний покрив, об’ємний комір, пухнасті бриджі та густий хвіст, схожий на хвіст лисиці. Шерсть на подушечках лап довершує екіпірування сибірського кота, допомагаючи йому проходити засніженими ландшафтами, перш ніж він дістанеться до вас.

2. Невська маскарадна з китичками на вухах

Ні, це не секретний код, а спосіб опису сибірського кота з характерними плямами й китичками на вухах. Альтернативна назва – невська маскарадна – використовується для представників сибірських котів із темнішою шерстю на кінцівках (так званим пойнтовим забарвленням). А якщо у вашого улюбленця є маленькі китички на кінчиках вух, значить, у нього є щось спільне з його більшим і диким (далеким) родичем – риссю. Ці китички допомагають захищати вуха котів від бруду.

Чорно-біле зображення сибірського кота, що стоїть, вид спереду
3/7

Історична довідка про породу

Історія сибірських котів налічує щонайменше тисячу років. Вважається, що вони родичі норвезьких лісових котів: фізична схожість цих порід очевидна, і обидві вони еволюціонували, щоб витримувати суворі холодні умови.

На своїй батьківщині сибірські коти здавна були популярними багатозадачними тваринами: від сільськогосподарських помічників до сімейних улюбленців. Вони навіть чарівним чином з’являлися в місцевому фольклорі й казках.

Хоча окремі представники цієї породи демонструвалися на виставках кішок ще в 1870-х роках, ці казкові тварини стали відомішими тільки після завершення холодної війни завдяки експорту деяких сибірських котів до Європи та США. Асоціація любителів котів прийняла породу для реєстрації в 2000 році, а в 2006 році порода отримала статус чемпіона.

4/7

Від голови до кінчика хвоста

Фізичні характеристики сибірських котів

1
2
3

1.Хвіст

Товстий густий хвіст, що нагадує хвіст лисиці.

2.Вуха

Вуха середнього розміру з довшою шерстю біля основи та іноді з китичками на кінцях.

3.Шерсть

Пухнаста погодостійка шерсть середньої довжини різних кольорів.
Сибірський кіт, що сидить на залізному садовому стільці
5/7

Ознаки, на які варто звернути увагу

Від особливих рис породи до загального огляду стану здоров’я – ось кілька цікавих фактів про сибірських котів

Проблеми з серцем

Узагалі сибірські коти мають добре здоров’я, проте ця порода схильна до так званої гіпертрофічної кардіоміопатії – формі хвороби серця, за якої серцевий м’яз збільшується, що знижує його ефективність. Завжди намагайтеся купувати котів у надійних фахівців із розведення тварин, які дбають про отримання потомства тільки від здорових батьків.

Слідкуйте за кілограмами

Сибірські коти від природи великі та можуть набирати зайву вагу, що зі свого боку здатне посприяти виникненню проблем зі здоров’ям. Обов’язково давайте коту правильну їжу в правильних кількостях для збереження його доброго здоров’я. Також ніколи не будуть зайвими регулярні огляди у ветеринарного лікаря.

Здоровий раціон – запорука здоров’я кота

Індивідуальне здорове харчування відіграє основну роль у підтримці здоров’я та краси котів. Їжа забезпечує енергію для підтримки життєво важливих функцій, а повноцінна формула харчування для котів має містити спеціально збалансований набір поживних речовин. Такий раціон допоможе сформувати оптимальне харчування, адже й нестача, і надлишок певних речовин можуть негативно впливати на здоров’я вашого улюбленця. Для підтримання достатнього об'єму сечі тварині потрібен постійний доступ до чистої та свіжої води. До того ж коти від природи пристосовані до вживання їжі маленькими порціями – від 7 до 10 разів на день. Залишивши котові його рекомендований щоденний раціон крокет на весь день, ви дасте йому змогу самостійно регулювати споживання їжі. Як не дивно, якщо кіт отримує лише одну-дві порції на день, його вага зростає більше, ніж у кота, який їсть на вимогу.

Наведені нижче рекомендації призначені для здорових тварин. Якщо у вашого кота проблеми зі здоров’ям, зверніться до ветеринарного лікаря – він призначить спеціальну ветеринарну дієту.

Обираючи корм для сибірських котів, слід ураховувати багато факторів: вік, індивідуальну чутливість, спосіб життя, що істотно впливає на рівень активності, і фізіологічний статус, як-от стерилізацію, яка може спричиняти збільшення ваги. Якщо кіт має доступ надвір, зміна сезонів також відіграє певну роль, особливо під час линьки, яка відбувається двічі на рік.

Вік

Фаза росту

Період росту є важливим етапом у житті кошеняти. Це час великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Кошенята потребують значно більше енергії, білків, мінералів і вітамінів, ніж дорослі коти. Енергія та поживні речовини потрібні цуценятам не лише для підтримки життєдіяльності, а й для забезпечення росту та розвитку організму. Період росту кошеняти можна розділити на два етапи.

Формування – від народження до 4 місяців

Відлучення – перехід кошеняти від рідкої їжі (або материнського молока) до твердої. Зазвичай цей період відповідає часу, коли в малят ріжуться молочні зуби (3–6 тижні життя). У такому віці кошенята ще не вміють гризти, тому м’яка їжа (зволожені крокети або адаптований вологий корм) допомагають полегшити перехід від рідкої їжі до твердої. Між 4 і 12 тижнями після народження природний імунітет, який кошеня отримало з молозива (тобто першого молока) матері, знижується, а власна імунна система маляти ще поступово розвивається. У цей критичний час, який називається імунним провалом, для підтримки природного захисту організму кошенятам потрібен комплекс антиоксидантів, зокрема вітамін E. Кошенята переживають період інтенсивного росту, під час якого вони особливо чутливі та схильні до розладів травлення. У цей час їхній раціон не лише має бути висококалорійним для забезпечення енергетичних потреб росту, а й містити білки, що легко засвоюються ще незрілою травною системою. Пребіотики, зокрема фруктоолігосахариди, також сприяють здоровому травленню, роблячи мікрофлору кишечника більш збалансованою. Результат – це хороша робота кишечника. Їжа кошеняти має містити омега-3 жирні кислоти (ЕПК й ДГК), які допомагають підтримувати правильний розвиток мозку та нервової системи.

Консолідація та гармонізація – від 4 до 12 місяців

Після четвертого місяця життя ріст кошеняти сповільнюється, тому рекомендовно давати корм із меншим вмістом жирів. Це особливо важливо після стерилізації тварини. У період від 4 до 7 місяців молочні зуби кошеняти випадають і замінюються постійними. Коли виростають постійні зуби, кошеняті потрібно їсти крокети достатньо великого розміру, щоб їх можна було розгризати. До 12 місяців імунна система кошеняти сибірської породи досі поступово розвивається. Комплекс антиоксидантів, включно з вітаміном E, допомагає підтримувати природні захисні сили в цей період великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Травна система також поступово формується та досягає повної зрілості у віці дванадцяти місяців. Після цього коти можуть споживати корм для дорослих тварин.

Нижче перелічено цілі харчування для дорослого сибірського кота:

Підтримка оптимальної ваги завдяки використанню легкозасвоюваних інгредієнтів і помірної кількості жирів*, особливо для стерилізованих, домашніх і бродячих котів. Підтримка оптимального травлення та балансу кишкової флори за допомогою легкозасвоюваних білків і пребіотиків. Збереження здоров’я та краси шкіри й шерсті завдяки додаванню жирних кислот (особливо ЕПК й ДГК), незамінних амінокислот і вітамінів групи B. Підтримка здоров’я сечовивідної системи. Додавання спеціальної клітковини для стимуляції виведення шерсті, яка потрапляє до шлунку під час догляду за собою, завдяки зменшенню утворення грудочок шерсті. Підтримка гігієни та щоденного догляду за порожниною рота

Деякі коти можуть бути вибагливими в їжі, тому важливо, щоб вона була смачною. Ексклюзивна формула та аромати, розмір крокет, особлива текстура або поєднання різних форм або текстур – як сухого, так і вологого корму – допоможуть стимулювати їхній апетит.

* Коригування калорійності корму відповідно до енергетичних потреб котів спонукає їх самостійно регулювати споживання їжі. Котам зазвичай важче приборкати апетит, якщо крокети дуже багаті жирами.

У віці 7 років у сибірських котів починають з’являтися перші ознаки старіння. Формула, збагачена антиоксидантами, допоможе зберегти їхні життєві сили, а оптимальний вміст фосфору підтримає ниркову систему.

Старіння також означає зміни в системі травлення. У літніх котів (віком понад 12 років) можуть виникати труднощі із засвоєнням. Щоб підтримувати вагу кота, що старіє, і запобігти будь-якому дефіциту, йому слід давати надзвичайно засвоювану їжу, наповнену необхідними поживними речовинами.

З часом дорослішання коти дедалі частіше страждають від проблем із зубами, а в деяких зрілих котів також може притуплятися відчуття смаку й нюху, що може призвести до втрати апетиту і меншого споживання корму. Щоб вони могли й надалі повноцінно харчуватися, слід враховувати форму, розмір і твердість крокет, адже їхні щелепи тепер можуть бути більш чутливими та вразливими.

Зауважте, що оптимальна кількість калорій залежить від способу життя кота, навіть якщо він старіє. Зрілому котові, який продовжує регулярно виходити гуляти, підійде раціон із трохи більшим вмістом жиру. З іншого боку, старіння не зменшує ризик ожиріння домашніх котів. Варто й далі уважно стежити за кількістю спожитих калорій. Для них найкраще підходить корм із помірним вмістом жиру.

Сибірський кіт, що дивиться в камеру, крупним планом
6/7

Догляд за сибірським котом

Поради щодо догляду за шерстю, дресирування та фізичного навантаження

Для підтримання чудового стану густої шерсті сибірського кота потрібно не так багато, як можна було б подумати: розчісування щіткою або гребенем двічі на тиждень убереже шерсть від сплутування. Під час періоду линяння частоту розчісувань може знадобитися збільшити. Також важливо регулярно чистити вуха й зуби (якщо можливо, щодня), обрізати кігті та забезпечити доступ кота до дряпалки, щоб він міг реалізовувати свою інстинктивну потребу точити кігті. Сибірські коти грайливі та цінують можливість побігати й пострибати або поганятися за іграшкою. Проявивши терплячість, можна легко навчити сибірського кота командам слухняності й трюкам – таке навчання корисне для їхнього розумового розвитку.

7/7

Усе про сибірських котів

Не зовсім – шерсть сибірських котів може бути густою та вражаючою, але для підтримання її хорошого стану без ковтунів її достатньо розчісувати раз на кілька днів. У період линяння (двічі на рік) розчісувати потрібно трохи більше і… НАБАГАТО більше пилососити.

Жодного кота не можна вважати дійсно гіпоалергенним. Проте, за неофіційними даними, сибірська порода може не викликати таких сильних реакцій у людей з алергією, як інші породи. Можливо, це пов’язано з наявністю в слині та шкірі сибірських котів меншої кількості білка, який викликає алергію, якщо порівнювати з іншими котами, однак учені досі досліджують цей феномен.

Джерела
  1. Veterinary Centers of America https://vcahospitals.com/
  2. Енциклопедія Royal Canin про котів. Видання 2010 і 2020 років
  3. Banfield Pet Hospital https://www.banfield.com/
  4. Каталог продукції Royal Canin BHN

Поставте лайк та поділіться цією сторінкою