Кліщ у кота

Сезон активності кліщів негативно позначається як на вуличних, так і на домашніх тваринах. Фактичний укус паразита не такий небезпечний, як ризик розвитку захворювання, переносником якого може виступати членистоноге.

Article

Що ж робити, якщо кота вкусив кліщ? Сьогодні ми відповімо на найпопулярніші питання власників домашніх тварин та розповімо, як убезпечити улюбленця від нападу кровосмока.

Види кліщів

Існує три види кліщів: акариформні, паразитиформні та кліщі-сінокосці. Особливу увагу ветеринарні лікарі звертають на перші два типи. Перші є збудниками специфічних захворювань — акарозів (корости) тварин і людей, а другі виконують роль переносників та носіїв збудників вірусних, бактеріальних, протозойних та рикетсіозних захворювань, мікозів.

Іксодовий кліщ

Іксодовий кліщ — павукоподібний організм, зазвичай темного, майже чорного кольору. Належить до паразитоформних кліщів-переносників захворювань. Це

той самий кліщ, який нападає на улюбленців під час прогулянки. Зазвичай його розміри не перевищують п'яти міліметрів. У міру насичення кров'ю паразит збільшується більш ніж утричі і починає нагадувати велику родимку чи родзинку. У цей час підвищується ризик передачі захворювання, якщо кліщ є переносником.

Вушний кліщ

Акариформний кліщ, який у процесі збільшення популяції викликає отодектоз (вушну коросту). Мешкає у слухових проходах домашніх тварин та диких пушних звірів. Розміри паразита становлять близько 0,6-0,7 мм, тому його наявність важко діагностувати без мікроскопа. Симптоми ураження кішки вушним кліщем: сильний свербіж, темні виділення з вушної раковини, неприємний запах (кліщ живиться шкірою, і тварина активно розчісує вуха через свербіння).

Якщо ви підозрюєте, що у тварини паразити у вухах, рекомендується звернутися до ветеринарного лікаря. Фахівець проведе лабораторне дослідження та призначить ліки проти вушного кліща, розрахувавши індивідуальне дозування препарату відповідно до фізіологічних особливостей вашого улюбленця.

У цій статті ми не будемо докладно зупинятись на темі вушних кліщів. Практичні рекомендації щодо профілактики та лікування стосуються тільки іксодових кліщів.

Шляхи зараження

Дехто твердо переконаний в тому, що якщо улюбленець не залишає межі квартири, то і ризики укусу кліща зведені до нуля. Насправді це помилка.

Домашня кішка здатна заразитися від інших тварин вдома. Наприклад, від собак, якщо вони регулярно бувають на вулиці. Переносником іксодового кліща може бути навіть людина, яка «транспортує» паразита на одязі, взутті або аксесуарах з вулиці до квартири.

Шляхом зараження підшкірними, шкірними кліщами іноді є індивідуальні предмети улюбленця, такі, як лежанка, посуд, гребінець або дряпка. Приймаючи ці речі як подарунок або купуючи їх з рук, обов'язково обробіть їх профілактичними засобами, щоб уникнути зараження улюбленця.

Багато власників домашніх тварин вважають, що іксодові кліщі зустрічаються виключно у лісах чи біля річок. Але членистоноге здатне напасти на улюбленця навіть на газоні в центрі міста або на прибудинковій території.

До групи ризику потрапляють кішки, які часто бувають на вулиці. Вигул улюбленця на шлейці біля будинку і навіть прогулянка у дворі дачної ділянки може бути для тварини небезпечною в плані зараження іксодовими кліщами та іншими видами кліщів.

У чому небезпека кліщів для котів

Кліщова інвазія небезпечна розвитком алергічної реакції на сам укус, слину та фекалії членистоногого. З'являється сверблячка, уражена ділянка шкіри запалюється, підвищується температура тіла. Паразитування великої кількості кліщів здатне призвести до анемії та зневоднення організму, особливо у разі зараження улюбленця небезпечними захворюваннями — бабезіозом або гемобартонельозом.

Розвиток вищевказаних хвороб загрожує ураженням еритроцитів, а поява та розмноження паразитів у крові тварини — порушенням роботи внутрішніх органів та кровотворної функції, розвитку патологічних процесів у печінці та з боку сечової системи. Відсутність своєчасної діагностики та лікування може призвести до смерті тварини.

Які захворювання переносять кліщі

Головна небезпека, яку приховує у собі напад паразита, — це розвиток різноманітних хвороб. Справа в тому, що кліщ може бути переносником збудників низки захворювань. Серед них туляремія, хвороба Лайма, піроплазмоз, тейлеріоз та гемобартонельоз.

Укус членистоногого може викликати глистну інвазію, а також спровокувати розвиток дерматиту.

Симптоми після укусу кліща у кота

Тривале знаходження великої кількості кліщів на тілі ссавця або передача паразитарного збудника, що руйнує еритроцити, може спричинити анемію та призвести до погіршення загального стану здоровʼя. Не кажучи вже про випадки, коли паразит є переносником інших тяжких захворювань, тоді стан тварини здатний різко погіршитися за кілька днів.

Після того як ви виявили та видалили кліща, стежте за поведінкою улюбленця та фіксуйте найменші зміни. Ось кілька характерних симптомів, на які варто звернути увагу:

Порушення харчової поведінки і, як наслідок, — втрата ваги.

Апатичний та пригнічений стан.
Підвищення температури тіла.
Зміна кольору слизових оболонок з рожевих на білі або жовті.
Розлади травного тракту: блювання та діарея.
Кров'янисті домішки у сечі (сеча бурого кольору).
Свербіж в області укусу.

Тварина може неспокійно поводитися — розчісувати уражену ділянку тіла або вилизувати місце укусу.

Як знайти кліща у кота? Придивіться — можливо, кліщ у кота на шиї, за вухами або в паховій зоні. Найчастіше паразити вибирають ділянки з найтоншою шкірою, куди легко присмоктатися.

Способи лікування

«Якщо кота вкусив кліщ, що робити?» — ветеринарні лікарі часто стикаються з таким питанням від стурбованих власників домашніх тварин. Головне правило, яке має пам'ятати кожен господар кішки, — оперативність.

Зазвичай поширення збудників захворювання при укусі відбувається за 24 години. До цього часу ви можете видалити паразита і цим знизити ризики зараження улюбленця.

Найкращий спосіб допомогти тварині — своєчасно звернутися до ветеринарного лікаря. Тільки спеціаліст може скласти грамотну схему терапії. На вибір препарату та його дозування впливають фізіологічні особливості тварини, характер ураження та результати діагностичного дослідження. Не займайтеся самолікуванням — довіряйте здоров'я улюбленця професіоналам.

Як витягнути кліща у кішки

Якщо власник тварини не має змоги звернутися за допомогою до кваліфікованого фахівця, видаленням іксодового кліща можна зайнятися самостійно. Попередньо вивчіть всю необхідну інформацію або запросіть людину, яка має досвід у подібній практиці.

Підготовка до процедури

Для початку заспокойте улюбленця та розмістіть його в кімнаті з гарним освітленням. Приготуйте все необхідне: рукавички, антисептик та кліщодерку, яку можна придбати у зоомагазині чи ветеринарній аптеці.

Обробіть місце укусу антисептиком.
Акуратно захопіть кліща якомога ближче до шкіри і неквапливими (можна й обертальними) рухами витягніть членистоноге з тіла кішки. Це може бути складніше, ніж здається, оскільки кліщ наче цементує місце укусу і дуже добре закріплюється.
Місце укусу обробіть антисептиком, а паразита спаліть у ємності, попередньо змочивши пальним. Обов'язково перевірте ще раз, чи не залишилася голова або частинки кліща в рані.

Замість кліщодерки іноді використовують пінцет, а якщо нема і його, то можна спробувати витягти членистоноге пальцями. Однак, якщо кліщ дуже маленький, захопити його пальцями практично неможливо.

Головне правило — не здавлюйте занадто паразита і не тягніть його щосили ривками з тіла тварини. Так ви ризикуєте просто розірвати кліща і викликати запальний процес у рані улюбленця або навіть спровокувати зараження крові.

Профілактика

Як захистити кота від кліщів? Виконуйте профілактичну обробку: у теплу пору року і якщо кіт або інші тварини в будинку регулярно бувають на вулиці — щомісяця, в холодну пору року — раз на три місяці. Сучасний ринок ветеринарних препаратів пропонує споживачеві широкий асортимент профілактичних засобів. Використання цієї категорії товарів дозволить мінімізувати ризики, котрі несе з собою напад паразитів на кішку.

Препарати від кліщів

Препарати проти іксодових кліщів найчастіше представлені у вигляді крапель, які наносять на загривок тварини. Для боротьби з вушним кліщем зазвичай також використовуються засоби на загривок. Додатково ветеринарний лікар може призначити супутні препарати, виходячи із симптомів та загального стану кішки. Перед застосуванням будь-якого засобу обов'язково вивчіть інструкцію та проконсультуйтеся з фахівцем.

Будьте особливо уважні, підбираючи препарат для вагітних і годуючих кішок та кошенят: на упаковці має бути зазначено, що засіб безпечний для таких тварин (у випадку з кошенятами виробник вказує, з якого віку дозволене використання препарату).

Репеленти проти іксодових кліщів

Мінімізувати ймовірність укусу іксодового кліща може спеціальний нашийник або спрей, що використовується перед кожною прогулянкою. Нашийник буде особливо актуальним для кішок на самовигулі.

Репеленти не можна використовувати для дуже маленьких кошенят та вагітних кішок. Після їхнього застосування фахівці також рекомендують деякий час спостерігати за станом шкіри улюбленця. Це пов'язане з тим, що компоненти спрею і розчину, яким просочений нашийник, іноді можуть викликати подразнення. Препарати на основі перметрину є токсичними для кішок, тому завжди звертайте увагу на склад спреїв та шампунів.

Поставте лайк та поділіться цією сторінкою