Вміння розпізнавати симптоми є першим кроком на шляху до виявлення в собаки розладів сечовидільної системи або інших проблем. Усі собаки поводяться по-різному, проте, якщо ви помітите у вашого собаки один із зазначених нижче симптомів, обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря.
Трохи менше 20% всіх розладів сечовидільної системи ветеринарні лікарі діагностують як сечокам’яну хворобу, тобто утворення «каменів» у сечовому міхурі або сечовивідних шляхах. Ці камені формуються з різних мінералів, наявних у сечі собаки. Якщо концентрація мінералів завелика, організм намагається позбутися їх, і вони починають кристалізуватися.
Якщо в собаки сечокам’яна хвороба, він матиме утруднене або болісне сечовипускання, оскільки камені блокують його сечовивідні шляхи. У деяких собак схильність до сечокам’яної хвороби більша, наприклад, у порід менших розмірів, оскільки вони мають менші об'єми сечі та випускають її рідше, а тому концентрація хімічних речовин у ній вища. Крім того, на цю хворобу частіше страждають зрілі собаки й самці.
Залежно від важкості захворювання, ветеринарний лікар може прийняти рішення про видалення каменю хірургічним шляхом, щоб запобігти погіршенню ситуації. Однак внесення змін у раціон і спосіб життя собаки можуть сприяти розчиненню наявних каменів і запобігти формуванню нових.
Раціон, що включає велику кількість рідини, як-от вологий корм, допоможе розбавити сечу собаки та запобігти накопиченню мінералів. Крім того, собаці необхідно пити багато води, щоб забезпечити частіше сечовипускання. Спеціальні дієти також можуть вплинути на рівень рН сечі собаки та запобігти формуванню певних видів каменів.
Інфекції нижніх сечовивідних шляхів – поширене захворювання, особливо серед самок собак. Інфекція зазвичай виникає, коли бактерії випадково потрапляють до сечовивідних шляхів через бруд або з рідинами організму, але іноді наявність інфекції може свідчити про ослаблення імунної системи. Крім того, якщо у вашого собаки є хронічні хвороби, як-от хвороби нирок, сечового міхура або діабет, він також може страждати від інфекцій сечовивідних шляхів.
Собака з інфекцією сечовивідних шляхів відчуває часті позиви до сечовипускання, що супроводжуються болем і не завжди завершуються виділенням сечі. Сеча тварини може бути каламутною або з домішками крові й виділятися невеликими порціями. Крім того, собака може вилизувати шкіру навколо зовнішнього отвору сечовипускного каналу, щоб зменшити подразнення. У важких випадках у собаки може бути лихоманка.
Ветеринарний лікар проведе ретельне обстеження, щоб визначити причину розладу сечовидільної системи собаки. Якщо це інфекція, йому призначать антибіотики. Крім того, ви маєте давати собаці вдосталь води, щоб стимулювати в нього виділення сечі.
Захворювання сечового міхура поширені серед собак і часто супроводжуються інфекціями сечових шляхів і сечокам’яною хворобою. У сечовому міхурі накопичується сеча, а відповідні м'язи сигналізують тварині про час, коли сечовий міхур необхідно спорожнити. Через перешкоди, наприклад камені або новоутворення, ці сигнали можуть порушуватись, тоді як інфекція може спричиняти подразнення й біль.
Симптоми захворювань сечового міхура можуть включати утруднене сечовипускання, часті позиви до сечовипускання та незначне виділення сечі або навіть її відсутність. У вашого собаки може бути здуття живота, він може відчувати біль, а у важких випадках – втратити апетит або блювати.
Щоб визначити причину захворювання сечового міхура та вилікувати її, ветеринарний лікар може встановити вашому собаці катетер, через який випускатиметься сеча. Повна непрохідність сечових шляхів може бути смертельно небезпечною, адже при цьому собака не зможе позбуватися продуктів життєдіяльності, тому ветеринарний лікар може порадити зробити йому операцію. Він також може порекомендувати застосування ліків та зміну раціону, щоб запобігти захворюванням сечового міхура в майбутньому.
Оскільки сечовидільна система допомагає виводити токсини з організму собаки, украй важливо відразу звернутися до ветеринарного лікаря, помітивши будь-які з перелічених вище симптомів. Ветеринарний лікар зможе з’ясувати причину й надати найкращі поради з догляду за вашим улюбленцем.
Якщо у вас виникли сумніви щодо здоров’я собаки, зверніться за професійною консультацією до ветеринарного лікаря.
Знайти поблизу
