Під час пандемії люди залишаються вдома довше, ніж зазвичай. Як наслідок, дехто, можливо, вирішить придбати або взяти з притулку цуценя чи собаку. Час, проведений разом із твариною, може сприяти зміцненню зв’язку між твариною та власником та спростити навчання, однак це також може означати зменшення можливостей для тварини у пізнанні навколишнього світу.
Крім того, для собаки, які звикли до частих прогулянок та спілкування, ситуація змінюється під час карантину. Наприклад, під час прогулянки їм частіше зустрічаються бігуни та велосипедисти, ніж інші власники собак. Також тварини, напевно, помічають, що люди почали носити маски, які значно змінюють візуальні риси, за якими собаки звикли визначати емоції та настрій людини.
Ось чому після відновлення нормального життя вам слід відновити в пам'яті собак різні ситуації шляхом повторної соціалізації та набуття навичок знайомств.
Соціалізація — це процес навчання, під час якого ваше цуценя знайомиться зі світом. Будь-який новий досвід, яким ви ділитесь із ним, є частиною цієї соціалізації та сприяє його здатності до спілкування. Це може бути зустріч із новою людиною чи іншою собакою, поїздка в машині, звикання до гучних звуків (від звуків фена чи пилососа) або прогулянка за новим маршрутом.
Основний період соціалізації припадає на перші кілька тижнів життя вашого цуценяти, однак важливо продовжувати навчання й у дорослому віці. Без соціалізації собака може стати боязким або навіть агресивним у незнайомих ситуаціях.
Коли варто починати соціалізацію собаки?
Собаки найбільш сприйнятливі до навчання у молодшому віці, а саме у період від 3 до 14 тижнів. У цей період вони швидко встановлюють зв’язки з іншими та особливо чутливі до навколишнього середовища. Ваш ветеринарний лікар зможе краще визначити готовність вашого цуценяти до соціалізації (залежно від віку та наявності щеплень).
Хоча цей ранній етап навчання відіграє величезну роль у майбутній емоційній рівновазі тварини, соціалізація собаки не закінчується після 14 тижнів. Вони продовжують вчитися протягом усього життя, а їхня реакція на знайомі ситуації може змінюватися — молодий собака комфортно почувається в машині, але негативний досвід згодом може викликати у нього тривогу.
Так само дорослі собаки, які були недостатньо соціалізовані у молодшому віці, можуть навчитися нової поведінки та почуватись спокійно у ситуаціях, що раніше були для них стресовими. Проте слід пам’ятати, що соціалізація дорослих тварин вимагає іншого підходу, ніж цуценят.
Ветеринарний лікар зможе проконсультувати вас щодо готовності цуценяти до соціалізації (залежно від віку та наявності щеплень), після чого ви зможете почати розвивати його соціальні навички, закладені ще його матір’ю.
Головна ідея полягає у створенні якомога більшої кількості ситуацій та відчуттів, допоки цуценяті не виповниться 14 тижнів. Варто дати йому можливість побачити, відчути, доторкнутися та понюхати навколишній світ.
Кожна нова взаємодія з собакою, людиною або оточенням стане його орієнтиром у подальшому житті. Чим більше позитивного досвіду отримає цуценя, тим комфортніше йому буде у дорослому віці.
Проте й негативні враження також матимуть тривалий вплив, тому, як і у випадку з дорослим собакою, соціалізувати цуценя потрібно обережно, постійно слідкуючи за його поведінкою та керуючи його реакцією.
Якщо через карантинні обмеження ви не можете вигулювати цуценя так часто, як хотілося б, почніть виносити його на вулицю, завітайте в гості до друга (якщо це дозволено) або забезпечте можливість спілкування з вакцинованими та спокійними собаками.
Соціальна дистанція значно ускладнила соціалізацію цуценят і собак, але ви все одно можете досліджувати світ разом і взаємодіяти з людьми й іншими собаками з безпечної відстані.
Завжди намагайтеся підлаштувати соціалізацію до рівня комфорту вашого цуценяти, деяким із них властива поведінка, що викликає природний неспокій. Зверніться до ветеринарного лікаря за індивідуальною консультацією щодо вашого цуценяти.
Соціалізація дорослих собак
На жаль, не кожний собака отримує належну соціалізацію у молодшому віці.Можливо, ви взяли з притулку дорослого собаку, якого завжди тримали під замком, або ваше цуценя було надто кволим, щоб досліджувати світ у дитинстві. Можливо, вам та вашій родині довелося довго перебувати у чотирьох стінах разом із цуценям під час карантину.
Якою б не була причина, якщо ваш собака пропустить це раннє вікно можливостей, з віком йому буде дедалі складніше правильно реагувати на незнайомі ситуації. Однак, як би там не було, дорослого собаку все одно можна привчити до належної поведінки, хоча для цього знадобиться більше часу, терпіння та послідовності.
Важливо бути реалістом у процесі соціалізації дорослих тварин. Якщо собака не мав можливості спілкуватися достатньо в дитинстві, то навчити його правильно реагувати на різні обставини у дорослому віці може бути дуже складно, а інколи навіть неможливо.
Залежно від минулого собаки, вашою метою може бути створити достатню кількість стимулів, щоб він почувався у безпеці в своєму найближчому оточенні, а не в цілому світі загалом.
Головне, про що слід пам’ятати — не варто підганяти дорослого собаку. Він не сприйматиме нові враження, як цуценя, тому потрібно діяти у темпі, що відповідає характеру та звичкам вашого улюбленця.
Також слід враховувати наявність хронічних захворювань, що спричинюють біль чи дискомфорт (наприклад, артрит), а також психічних розладів, які ускладнюють соціалізацію. Якщо ви підозрюєте наявність таких проблем у вашого собаки, обов'язково зверніться до ветеринарного лікаря, щоб обговорити можливі варіанти подальших дій.
Найкращий спосіб почати соціалізацію — це знайти середовище, в якому ваш собака почувається комфортно, і почати повільно розширювати цю зону комфорту. Наприклад, якщо ви намагаєтеся познайомити друзів і родичів, попросіть їх підходити до вашого собаки, якого ви тримаєте на повідку, повільно й по черзі, говорячи спокійно та тихо. Вони можуть давати вашому собаці іграшки, але якщо він проявлятиме занепокоєння, необхідно завершити спілкування і спробувати іншим разом. Важливо, щоб сеанс соціалізації закінчувався позитивно, тому не забувайте почастувати свого улюбленця ласощами або стимулювати іграшками.
Заохочення, позитив і терпіння відіграють важливу роль у соціалізації вашого собаки. Так само, як і винагороди! Щоразу, коли собака досягає прогресу або намагається перемогти свої страхи, винагороджуйте його похвалою та улюбленою іграшкою чи спеціальними ласощами. Однак пам’ятайте, що у такому разі слід тримати баланс між кількістю ласощів та об'ємом корму.
Соціалізація дорослих собак потребує багато часу, і вас можуть спіткати невдачі на цьому шляху. Не впадайте у відчай, довгострокова вигода для вас і для вашого собаки вартує витраченого часу та зусиль. Завжди консультуйтеся з ветеринарним лікарем, він надасть вам необхідну підтримку у процесі соціалізації вашого цуценяти чи собаки.
