Алабай — гігантська порода, тому її представники дорослішають повільніше. Середньоазійську вівчарку вважають цуценям майже до двох років.

Скільки корму можна давати цуценяті алабая

У перші 2-3 тижні цуценята харчуються молоком матері (за відсутності — замінником собачого молока, наприклад, ROYAL CANIN® BabyDog milk). Від моменту відлучення до двомісячного віку можна додати до раціону спеціально розроблений вологий корм. Добова порція корму «Стартер Мазер & Бебідог мус» для цуценят на 4-5 тижні життя становить 3/4 банки, на 7-8 тижні — 2+1/4 банки.

Можна також звернути увагу на сухий корм «Джаінт Стартер Мазер & Бебідог», створений для цуценят гігантських порід віком до двох місяців (понад 45 кг у дорослому віці). У цьому випадку добова порція для цуценят на 4-5 тижні життя становить 195 г, на 7-8 тижні — 360 г (для собак, чия вага у дорослому віці досягає 60 кг). Усі рекомендації стосовно добової порції є на пакуванні з кормом.

У період дорослішання важливо забезпечити алабая поживними речовинами для зміцнення кісток і зубів, підтримки імунної системи й надання цуценяті енергії, необхідної для розвитку й вивчення навколишнього світу. Памʼятайте, що період дорослішання собак гігантських порід, до яких входить і середньоазійська вівчарка, може розтягнутися до двох років. У цей час, попри великі розміри, ваш улюбленець має продовжувати отримувати корм для цуценят.

Вигулювати цуценя можна лише після обов'язкової вакцинації, що проходить у кілька етапів залежно від вибраних вакцин та рекомендацій ветеринарного лікаря. Перші щеплення роблять до досягнення твариною віку 3-4 місяців. Щойно собака отримав необхідну вакцинацію у цьому віці й витримав удома 14 днів після останнього щеплення, можна починати привчати його до щоденних прогулянок. 

Скільки потрібно вигулювати цуценя середньоазійської вівчарки, залежить від віку. Спочатку прогулянки мають бути коротшими, але частішими, далі — навпаки. 

Виводять цуценя на повідці. Гуляти необхідно з собаками, які мешкають і в будинку, і на вулиці у вольєрах. Спільні прогулянки зміцнюють зв'язок господаря та тварини, це також час для навчання команд, тренування та соціалізації цуценяти. Кожна прогулянка — джерело нових вражень та інформації. Собака звикає до оточення, вчиться правильно реагувати на навколишні подразники. Важливо давати помірне фізичне навантаження, наприклад, короткотривалі пробіжки, плавання, вправи на собачому майданчику.

 

Алабаї — не для початківців. САВ (середньоазійська вівчарка) — порода, що потребує особливої уваги під час дресирування й уміння правильно поводитися з таким великим собакою. Гігантські розміри дорослої тварини, сильні м'язи та інстинкт охоронця перетворюють її на потужний «снаряд». Важливо, щоб такий «снаряд» не вийшов з-під контролю у зрілому віці. Тому починати дресирування алабая варто з перших місяців його життя — це обов'язок кожного власника.

Під час ігор варто суворо припиняти будь-які спроби укусів, наскоків, інакше сформуються проблемні звички. Наприклад, собака збиватиме господаря з ніг при кожній зустрічі. Деякі фахівці також рекомендують забороняти молодому алабаю забиратися на м'які меблі.

Як і будь-яке цуценя, алабая потрібно вчити власній кличці й основним командам, зокрема, «до мене», «сидіти», «поруч». Щоб зробити з нього надійного охоронця, варто звернутися за послугами до професійного кінолога.

 

Вважається, що собака гігантської породи, зокрема середньоазійська вівчарка, не підходить для утримання у квартирі. Коли алабай не знаходить виходу для своєї енергії, він зазвичай стає агресивним і руйнівним. Тому заводчики та кінологи наполегливо рекомендують утримувати алабая в приватному будинку з великою ділянкою, де собака гігантських розмірів зможе витрачати накопичену енергію. Якщо ж ви проживаєте у великій квартирі, хорошим рішення стануть часті й активні прогулянки.

При проживанні у приватному будинку для алабая готують просторий вольєр з утепленою будкою. Чи можна відразу поселити цуценя на вулиці, залежить від умов, у яких він жив у заводчика. Якщо цуценя щеплене і вже проживало поза приміщенням, тоді його зразу ж можна поселити до вольєра. Лежанку варто зробити м'якою, але пружною, інакше важкий собака натиратиме мозолі на ліктях.