У якому віці треба брати кошеня

Коли можна забрати кошеня від кішки? Це питання хвилює майже кожного власника, який збирається завести вихованця.

 

Багато хто планує взяти зовсім маленьке кошеня. І у кожного на те свої причини: хочеться особисто побачити, як вихованець росте й розвивається, вже є домовленість із заводчиком або просто сильне бажання швидше привести додому тварину. Але не варто поспішати, адже вихованця необхідно плавно відлучити від матері та привчити до самостійного харчування, соціалізувати його та прищепити. Тому рекомендований вік кошеняти, якого можна забирати в новий дім, — два-три місяці та старше.  Звичайно, не йдеться про кошенят, знайдених на вулиці. У таких випадках немає часу чекати, коли вони підростуть.

 

Чому встановлено саме таку вікову планку? Щоб відповісти на це питання, спочатку дізнаємося, як розвивається кошеня з моменту появи і до 12 тижнів.

Чому не можна забирати кошеня до 3 місяців

З новонародженим кошеням все зрозуміло — його не можна забрати від матері. Кішка вигодовує послід, піклується про гігієну, захищає та гріє теплом свого тіла. Біля матері кошенята у повній безпеці. Крім того, немає нічого кращого для нормального розвитку тварини, ніж материнське молоко.

 

Також кошеня проходить первинну соціалізацію. Кішка навчає його всім важливим навичкам: як доглядати за собою, ходити в лоток, користуватися дряпкою, також на прикладі кішки або інших кошенят воно вчиться взаємодіяти з іншими тваринами та людьми. Тільки до 10 тижня поведінка тварини стає більш осмисленою, вона вже вміє розраховувати силу у грі, не кусатися та не дряпатися.

 

Кошенята, відлучені від кішки раніше 12 тижнів, можуть довше соціалізуватися та навчатися. Крім того, первинний імунітет, який дістався їм від матері, починає слабшати з 6-го тижня життя. Тому бажано забирати вихованця, який вже має щеплення.

Коли брати кошеня та чим небезпечне раннє відлучення від кішки

Тварина, яку забрали від матері в дуже ранньому віці, може погано соціалізуватися. Такий вихованець може не любити, коли його гладять або беруть на руки, погано стежити за собою та справляти потреби в недозволеному місці.

 

Агресивна поведінка та відсутність контактності з іншими тваринами або людьми зазвичай спровоковані тим самим раннім відлученням від матері і відсутністю прикладу.

 

Звичайно, трапляються випадки, коли тварину необхідно забрати додому раніше за визначений термін. Наприклад, якщо кішка відмовилася вигодовувати послід чи померла під час пологів. У цьому випадку у власника просто не залишається вибору: він повинен взяти на себе догляд, годування та соціалізацію вихованця, що без допомоги фахівця зробити досить складно.

 

Ще один вагомий аргумент на користь відлучення тварини лише після настання тримісячного віку — це вакцинація. Перше щеплення кошеня отримує приблизно у 8 тижнів, повторна вакцинація проводиться у 11-12 тижнів. Якщо забрати вихованця у віці 3 місяців, він матиме захист від низки поширених інфекцій.

 

Якщо ви хочете стати власником вихованого, розумного, грайливого та акуратного кошеняти, не поспішайте забирати його від матері. У перші 12 тижнів життя воно здобуває навички, що знадобляться йому протягом усього подальшого життя.