Коли і як потрібно дегельмінтизувати кошенят?
Гельмінти та кишкові паразити — настільки поширене явище серед кошенят, що варто заздалегідь дізнатися, на що слід звернути увагу та як їх лікувати.
Як кошенята заражаються глистами? Крихітні кошенята можуть підхопити гельмінтів з молоком матері під час годування, з ґрунту у вашому саду або навіть проковтнути яйця гельмінтів із фекаліями, з якими вони стикаються на вулиці. На щастя, існує кілька ефективних методів лікування, які може легко застосувати ветеринар.
Найчастіше у кошенят виявляють аскарид, стьожкових червів та анкілостоми. Наявність невилікуваних паразитів загрожує здоров'ю молодих кошенят із незміцнілою імунною системою. Дотримання рекомендованого ветеринаром плану дегельмінтизації, тобто виведення глистів (у тому числі регулярні аналізи фекалій), є частиною загального догляду за здоров'ям кошеняти і допоможе захистити його від глистів і паразитів.
Пропонуємо інформацію, яку потрібно знати, щоб запобігти зараженню гельмінтами кошеняти.
Article
Чи може моє кошеня мати глисти? Симптоми, на які варто звернути увагу
Якщо кошеня заразилося глистами, можна помітити наступні симптоми:
- утрата ваги;
- Повільний ріст
- Діарея, можливо, із кров'ю
- блювота;
- Кашель або відхаркування без грудочки шерсті
- Здуття живота
- Втрата апетиту
- Пригнічення
- Членики гельмінтів, що нагадують білу нитку або рисове зернятко, з'являються у фекаліях кошеняти або в шерсті навколо ануса
- Гельмінти або сегменти гельмінтів у ліжку кошеня
При появі цих симптомів слід негайно звернутися до ветеринара для обстеження тварини.
Як кошенята заражаються глистами? Дуже просто
Від самого народження кошенята мають чимало способів підхопити гельмінтів. Яйця глистів можуть потрапити до організму з молоком матері або через її фекалії в лотку.
Такі забруднені місця, як ґрунт, заражена шерсть, або навіть ліжко кота також можуть приховувати яйця гельмінтів. Личинки можуть потрапити на лапи в лотку або під час прогулянок по саду. У процесі догляду за собою тварина може легко їх проковтнути.
Кошеня може заразитися глистами й іншими способами.
- Кошенята та коти часто доглядають одне одного, тому можуть випадково проковтнути залишки фекалій на шерсті.
- Яйця та личинки гельмінтів можуть знаходитися в м'язовій тканині та кишечнику інших тварин, на яких кошеня полює або підбирає на вулиці. Якщо кошеня проковтне здобич, яйця та личинки паразитів потраплять до його організму.
- Переносниками яєць гельмінтів також є блохи та кліщі. Якщо кошеня проковтне блоху, яйця потраплять до його шлунково-кишкового тракту (ШКТ), де вони розвиватимуться і, можливо, спричинятимуть проблеми.
- Багато гельмінтів є зоонозами; вони можуть передаватися від тварин до людини.
Типи гельмінтів, якими найчастіше заражаються кошенята
Аскариди — це довгі черви, які потрапляють в організм кошеняти у вигляді яєць і розвиваються в кишечнику до зрілого віку. Кошенята можуть заразитися ними через молоко матері, фекалії інфікованої тварини, а також через вторинного хазяїна — наприклад, з'ївши зараженого птаха, мишу чи комаху.
- Зазвичай побачити гельмінтів або їхні сегменти можна у фекаліях кошеняти. Вони схожі на насіння або рисові зернятка.
- Симптомами наявності аскарид є млявість, здуття живота, блювання, діарея, затримка росту, втрата апетиту та зниження ваги.
- Аскариди виявляють за допомогою аналізу фекалій. Для лікування використовують дегельмінтизуючі препарати широкого спектру дії, призначені ветеринарним лікарем.
- Аскариди можуть передаватися від тварин до людини.
Аскариди можуть передаватися від матері-кішки через плаценту або під час годування. Пізніше ними можна заразитися через контаміновані фекалії. Анкілостоми «чіпляються» за слизову оболонку кишечника і харчуються кров'ю кошеняти, конкуруючи за поживні речовини, необхідні для його росту і розвитку. Наявність великої кількості гельмінтів може спричинити серйозну анемію і загрожувати життю кошеняти.
- Яйця та сегменти гельмінтів можуть потрапляти на шерсть і лапи із забрудненого середовища, а потім всередину організму під час вилизування шерсті та лап.
- Анкілостоми виявляють за допомогою аналізу фекалій. Для лікування використовують дегельмінтизуючі препарати широкого спектру дії, призначені ветеринарним лікарем.
- На жаль, під час лікування гинуть лише дорослі анкілостоми. Тому можуть знадобитися додаткові аналізи та подальше лікування, оскільки в організмі іноді залишаються яйця паразитів.
- Людина випадково може проковтнути яйця або личинки анкілостоми, торкаючись фекалій зараженої кішки, або навіть сидячи на траві, де часто буває заражена тварина. Гельмінти можуть потрапити у ваш організм, якщо ви не помиєте руки і, наприклад, торкнетеся обличчя.
Стьожкові гельмінти мають довгий плаский вигляд і складаються з кількох члеників, кожен з яких містить власні репродуктивні органи та яйця. Блохи, птахи та гризуни проковтують яйця гельмінтів і стають їхніми носіями. Якщо кошеня з'їдає одного з носіїв, яйця потрапляють до його кишечника, де глисти вилуплюються і залишаються.
- Коли кошеня з'їдає блоху (або птаха чи гризуна), що переносить яйця стьожкових гельмінтів, вони потрапляють до його шлунково-кишкового тракту, де перетворюються на дорослих паразитів.
- В організмі кошеняти стьожкові гельмінти паразитують у кишечнику, живлячись кров'ю та поживними речовинами, необхідними кошеняті для здорового розвитку.
- Членики стьожкового гельмінта можна побачити у випорожненнях кошеняти. Вони нагадують нитку або довге рисове зернятко. Також їх можна побачити на шерсті біля хвоста, або в місцях, де кошеня спить.
- Стьожкові гельмінти пересуваються всередині кошеняти, спричиняючи свербіж навколо ануса. Часто можна побачити, як кошеня, сидячи, «ковзає» по підлозі: так воно намагається зменшити свербіж.
- Стьожкові гельмінти виявляють за допомогою аналізу фекалій. Для лікування призначаються таблетки за рецептом або ін'єкції, які робить ветеринар.
- Люди можуть заразитися стьожковими гельмінтами, вживаючи заражене м'ясо або випадково проковтнувши блоху чи личинку з навколишнього середовища.
Аскариди — це довгі черви, які потрапляють в організм кошеняти у вигляді яєць і розвиваються в кишечнику до зрілого віку. Кошенята можуть заразитися ними через молоко матері, фекалії інфікованої тварини, а також через вторинного хазяїна — наприклад, з'ївши зараженого птаха, мишу чи комаху.
- Зазвичай побачити гельмінтів або їхні сегменти можна у фекаліях кошеняти. Вони схожі на насіння або рисові зернятка.
- Симптомами наявності аскарид є млявість, здуття живота, блювання, діарея, затримка росту, втрата апетиту та зниження ваги.
- Аскариди виявляють за допомогою аналізу фекалій. Для лікування використовують дегельмінтизуючі препарати широкого спектру дії, призначені ветеринарним лікарем.
- Аскариди можуть передаватися від тварин до людини.
Аскариди можуть передаватися від матері-кішки через плаценту або під час годування. Пізніше ними можна заразитися через контаміновані фекалії. Анкілостоми «чіпляються» за слизову оболонку кишечника і харчуються кров'ю кошеняти, конкуруючи за поживні речовини, необхідні для його росту і розвитку. Наявність великої кількості гельмінтів може спричинити серйозну анемію і загрожувати життю кошеняти.
- Яйця та сегменти гельмінтів можуть потрапляти на шерсть і лапи із забрудненого середовища, а потім всередину організму під час вилизування шерсті та лап.
- Анкілостоми виявляють за допомогою аналізу фекалій. Для лікування використовують дегельмінтизуючі препарати широкого спектру дії, призначені ветеринарним лікарем.
- На жаль, під час лікування гинуть лише дорослі анкілостоми. Тому можуть знадобитися додаткові аналізи та подальше лікування, оскільки в організмі іноді залишаються яйця паразитів.
- Людина випадково може проковтнути яйця або личинки анкілостоми, торкаючись фекалій зараженої кішки, або навіть сидячи на траві, де часто буває заражена тварина. Гельмінти можуть потрапити у ваш організм, якщо ви не помиєте руки і, наприклад, торкнетеся обличчя.
Стьожкові гельмінти мають довгий плаский вигляд і складаються з кількох члеників, кожен з яких містить власні репродуктивні органи та яйця. Блохи, птахи та гризуни проковтують яйця гельмінтів і стають їхніми носіями. Якщо кошеня з'їдає одного з носіїв, яйця потрапляють до його кишечника, де глисти вилуплюються і залишаються.
- Коли кошеня з'їдає блоху (або птаха чи гризуна), що переносить яйця стьожкових гельмінтів, вони потрапляють до його шлунково-кишкового тракту, де перетворюються на дорослих паразитів.
- В організмі кошеняти стьожкові гельмінти паразитують у кишечнику, живлячись кров'ю та поживними речовинами, необхідними кошеняті для здорового розвитку.
- Членики стьожкового гельмінта можна побачити у випорожненнях кошеняти. Вони нагадують нитку або довге рисове зернятко. Також їх можна побачити на шерсті біля хвоста, або в місцях, де кошеня спить.
- Стьожкові гельмінти пересуваються всередині кошеняти, спричиняючи свербіж навколо ануса. Часто можна побачити, як кошеня, сидячи, «ковзає» по підлозі: так воно намагається зменшити свербіж.
- Стьожкові гельмінти виявляють за допомогою аналізу фекалій. Для лікування призначаються таблетки за рецептом або ін'єкції, які робить ветеринар.
- Люди можуть заразитися стьожковими гельмінтами, вживаючи заражене м'ясо або випадково проковтнувши блоху чи личинку з навколишнього середовища.
Коли потрібно дегельмінтизувати кошенят
Починати дегельмінтизацію можна з дво- або тритижневого віку кошенят. У різних країнах ця рекомендація відрізняється. Найкращим джерелом інформації для визначення графіка дегельмінтизації кошеняти є ваш ветеринарний лікар. Графік також залежить від віку, розміру, стану здоров'я та стилю життя вашого улюбленця.
Більшість заводчиків і тих, хто рятує покинутих котів, проводять дегельмінтизацію перед тим, як кошенята відправляються до нових власників. Якщо ваше кошеня ще не отримувало препаратів для дегельмінтизації, заплануйте візит до ветеринара.
Як позбутися глистів у кошенят?
Більшість котів рано чи пізно заражаються глистами. Регулярне проведення аналізів та дегельмінтизація — найкращий план профілактики для вашого кошеняти.
При цьому багато хто неправильно розуміє особливості дегельмінтизаційних препаратів. На момент дегельмінтизації препарат вбиває всіх дорослих гельмінтів, присутніх у ШКТ кошеняти. Але ризик повторного зараження в майбутньому все ж лишається. Якщо у вашому домі з'явиться блоха, і кошеня проковтне її під час догляду за собою, це призведе до зараження гельмінтами. Саме тому кошенятам потрібна регулярна дегельмінтизація, навіть якщо вони живуть у домашніх умовах.
Найкращі профілактичні засоби від гельмінтів :
- Дотримання регулярного графіка дегельмінтизації під наглядом ветеринара
- Вчасне щеплення
- Щоденне прибирання наповнювача для лотка та перевірка саду.
- Обмеження нічних прогулянок
- Заборона кошеняті з'їдати здобич
- Регулярне використання засобів від бліх та кліщів, особливо влітку або в теплі місяці
Чи існує найкращий препарат для дегельмінтизації кошенят?
На жаль, єдиного і найкращого препарату для дегельмінтизації кошенят не існує. Все залежить від типу гельмінтів. Також враховуються вік, вага та стан здоров'я кошеняти. Препарати доступні в декількох варіантах: таблетки, паста або рідина, краплі для нанесення безпосередньо на шию кошеняти, смачні ласощі або ін'єкції.
Більшість препаратів мають широкий спектр дії. Це означає, що вони можуть позбавити кошеня від декількох видів глистів і паразитів. Після виявлення гельмінтів у фекаліях кошеняти ветеринарний лікар призначить відповідні ліки. Завжди запитуйте ветеринара, як проводити лікування.
Що очікувати після дегельмінтизації кошеняти?
Препарати для дегельмінтизації досить безпечні та рідко викликають побічні ефекти. Після застосування препарату в калі кошеняти можна помітити мертвих гельмінтів. Це нормально і може тривати один-два тижні, доки всі дорослі гельмінти не будуть виведені з організму.
Серед інших побічних ефектів препарату — розлад шлунку, діарея або блювання. Під час прийому ліків для дегельмінтизації вбиваються всі гельмінти відразу. Це може призвести до подразнення кишечника та дискомфорту, залежно від кількості наявних гельмінтів. Це поширене явище, і воно проходить за один-два дні. Значна кількість гельмінтів може спричинити кишкову непрохідність, що може бути небезпечним для життя. За будь-яких сумнівів, або якщо кошеня вочевидь відчуває дискомфорт, обов'язково проконсультуйтеся з ветеринаром.
Натуральні та безрецептурні засоби для дегельмінтизації кошенят
Щоб позбавити своїх кошенят від глистів, деякі власники використовують куркуму або кокосову олію. Це погана ідея. Для лікування різних гельмінтів потрібне різне лікування, тому перш ніж від них позбавлятися, необхідно їх ідентифікувати. Єдиний вірний спосіб це зробити — здати фекалії на аналіз. За допомогою народних засобів можна позбутися деяких глистів, але через те, що глисти можуть спричинити серйозні проблеми зі здоров'ям у маленьких кошенят, найкращим джерелом інформації про здоров'я вашого улюбленця є ветеринарний лікар.
Деякі власники використовують для дегельмінтизації кошенят безрецептурні препарати. Вони не завжди дієві. Ви можете обрати неправильне дозування, або активні інгредієнти банально виявляться неефективними.
Пов’язані статті
Піклування про здоров’я кошеняти
Як дати коту таблетку за допомогою Pill Assist ™
Поставте лайк та поділіться цією сторінкою