Які переваги котячих ідентифікаційних жетонів та мікрочіпів?
Готуючись узяти додому кота чи кошеня, потрібно придбати багато речей — корм, іграшки, лоток... Однак іменні жетони або мікрочіпи ми часто не вважаємо предметами першої необхідності. Нам не хочеться думати про те, що наші улюбленці можуть зникнути; але якщо ваш кіт випадково втече через відчинені двері або вистрибне у вікно, ви зможете підвищити його шанси на безпечне повернення додому за допомогою кількох простих речей, починаючи з жетонів та мікрочіпів.
Article
Чому важливо, щоб ваш кіт мав ідентифікаційний жетон та мікрочіп?
На жаль, статистика повернення зниклих котів до своїх власників значно нижча, ніж у собак. Тому, якщо станеться прикрість, і ваш кіт втече або загубиться, ви можете збільшити ймовірність його благополучного повернення додому за допомогою жетона або мікрочіпа.
Коти з жетонами з контактною інформацією або мікрочіпами (або і тим, і іншим) мають більше шансів возз'єднатися зі своїми власниками, ніж ті, які їх не мають.
У багатьох країнах є законодавчі вимоги щодо ідентифікаційних жетонів або ідентифікації котів.
Однак власники котів сперечаються з приводу жетонів і мікрочіпів. Власники домашніх котів можуть подумати, що їхньому улюбленцю не потрібні нашийник та жетон, оскільки він ніколи не виходить на вулицю. Але, звісно, будь-яке кошеня чи кіт може прослизнути у відчинені двері чи вікно, або іншим чином зрештою опинитися на вулиці.
Про це говорить статистика
Статистика показує, що лише 2–5% зниклих котів повертаються додому. Дослідження Університету штату Огайо показало, що з усіх зниклих котів, які потрапили до притулків, 38% із тих, що мали мікрочіпи, змогли возз'єднатися зі своїми власниками. Щодо решти котів, то, найімовірніше, причиною того, що за ними ніхто не прийшов, є неправильно вказана контактна інформація або відсутність будь-якої ідентифікації (жетона чи мікрочіпа).
У багатьох країнах мікрочіпування котів обов'язкове за законодавством. Мікрочіп — це електронний пристрій розміром із рисове зернятко, який вводиться під шкіру. Мікрочіпування проводиться ветеринаром; це дуже швидка процедура, яка має величезні переваги для вашого кота, якщо трапиться непередбачуване. Реєстраційний ідентифікаційний номер мікрочіпа зберігається в центральній базі даних, доступ до якої мають усі ветеринари та рятувальні організації через сканер та комп'ютер. База даних містить важливу медичну та контактну інформацію; але чіп не є трекером, тобто з ним неможливо визначити точне місцезнаходження вашого кота, а лише отримати інформацію, надану для того, щоб зв'язатися з вами.
Для цього мікрочіп повинен містити актуальну контактну інформацію, яка допоможе рятівникам повернути вашого кота додому. За реєстрацію ідентифікаційного номера вашого кота вноситься номінальний одноразовий внесок. Хоча мікрочіпи є ефективним інструментом ідентифікації, вони не повинні бути єдиним ідентифікатором вашого кота. Найкращий спосіб збільшити шанси на повернення зниклого кота додому — це поєднати мікрочіп і безпечний для котів нашийник із жетоном.
Чому ідентифікація важлива для вашого кота?
Помітний нашийник із жетоном легко побачити з невеликої відстані: ці предмети вказуватимуть на те, що у кота є дім.
Без нашийника люди можуть помилково припустити, що ваш кіт безпритульний або здичавілий, або що він врешті-решт сам знайде дорогу додому. Це може бути справедливо для вуличних котів, які звикли до цього, але коли домашні коти опиняються на вулиці, вони можуть бути налякані та дезорієнтовані. Коли поведінка кота базується на страху, він може імітувати поведінку здичавілого кота. Знову ж таки, помітний нашийник дає зрозуміти, що кіт комусь належить.
Який нашийник найбезпечніший для вашого кота?
Нашийники для котів дуже легкі і тонкі. Оскільки коти можуть залізти в тісні місця або застрягти на паркані чи в кущах, нашийники з можливістю саморозстібання є найбезпечнішими для вашого улюбленця. Такі нашийники автоматично розстібаються в таких ситуаціях, звільняючи кота (ще одна причина подбати про мікрочіп як запасний варіант).
На жаль, котам не завжди до вподоби нашийники або жетони, що дзеленчать у них на шиї. Але практика показує, що більшість звикає до них вже через кілька днів. Якщо ваш котик категорично відмовляється від жетона, зверніть увагу на ідентифікатори у вигляді слайдерів: вони безшумні і прилягають до нашийника, тобто не дзеленчать і не звисають. Нашийник повинен правильно сидіти на тварині і бути досить щільним, але не надто тугим. Розмір вважається підібраним правильно, якщо ви можете просунути один палець між нашийником і шиєю вашого кота.
Якщо ваш кіт вирушає в пригоди на вулицю, підготуйте кілька жетонів і нашийників на випадок, якщо він загубить свій.
Що необхідно вказати на жетоні?
На жетоні має бути вказано ваше ім'я та ім'я вашого кота, номер телефону, а також будь-яка необхідна медична інформація або інформація про інвалідність. У домашніх котів на нашийнику має бути помітка «домашній» або «Я не повинен бути на вулиці», а також ваша контактна інформація, щоб особа, яка знайде вашого кота, зрозуміла, що він загубився.
Якщо місця на жетоні мало, краще вкажіть своє ім'я, а не ім'я кота. Метою жетона або мікрочіпа є безпечне повернення кота додому. Якщо хтось знайде вашого загубленого кота, перше, що йому знадобиться — це ваша контактна інформаціяя. Ви також можете додати номер телефону свого ветеринара. Якщо з вами неможливо буде зв'язатися або вашому коту буде потрібна медична допомога, ветеринарний лікар зможе прийняти кота та зв'язатися з вами.
Чи потрібні домашнім котам ідентифікаційні жетони?
Так. Аж 40% зниклих котів — це коти-домосиди. Вони можуть втекти або вибігти через випадково залишені відчиненими двері, вікно (коти — майстри переслідування птахів, чого б їм це не вартувало), злякавшись стихійного лиха, пожежі або просто страшного звуку, наприклад вибуху феєрверку чи грому. Наявність нашийника допомагає котику швидше повернутися додому.
Коти також можуть вирватися зі шлейки. Носіння нашийника на додаток до шлейки гарантує, що жетон залишиться на місці, якщо щось трапиться.
Як підвищити шанси вашого кота на безпечне повернення додому
Більшість котів тримаються ближче до дому
Спочатку обшукайте свій район. 75% загублених котів знаходять у радіусі 500 м від місця, звідки вони втекли. Котів, які заблукали досить далеко, щоб загубитися, знаходили на відстані 1,6 км (майже милі) від дому.
Не здавайтеся
Третину загублених котів господарі знаходять протягом тижня. Оскільки коти зазвичай не блукають надто далеко від дому, пошуки на місцевості навколо місця втечі є найпоширенішим способом знайти свого кота. Це може зайняти певний час, але не здавайтесь.
Перевірте і ще раз перевірте всі ресурси
Пошуки зниклого кота будуть ефективніші, якщо сповістити вашого ветеринарного лікаря, перевірити найближчі притулки (і часто перевіряти їх повторно в період пошуків), а також використовувати соціальні мережі. Моніторинг локальних сторінок у соціальних мережах дає високі показники повернення загублених домашніх тварин. Ви також можете створити допис, де можна вказати будь-яку медичну інформацію або повідомити про травму улюбленця.
Коли ви знаходите зниклого кота
Якщо ви коли-небудь знайдете безпритульного або загубленого кота, зв'яжіться з місцевим реєстром зниклих котів, місцевими ветеринарами та розмістіть оголошення в соціальних мережах, щоб швидко знайти стурбованого власника, який шукає свого улюбленця. Це працює в обох напрямках!
Додайте фотографію та контактну інформацію вашого кота
Розвішувати плакати з зображенням загубленого кота менш ефективно, але й це може спрацювати. Виявивши пропажу, якнайшвидше поширьте фото вашого кота та вкажіть, як із вами зв'язатися.
Своєчасно оновлюйте інформацію на мікрочіпах та ідентифікаційних жетонах
Мікрочіпи та жетони, прикріплені до нашийників, допомагають швидко ідентифікувати вашого кота та повернути його вам. Якщо ви переїжджаєте або змінюєте номер телефону, не забудьте оновити контактну інформацію на жетоні та мікрочіпі вашого улюбленця.
Татуювання також працюють
Татуювання — ще один спосіб ідентифікації, хоча він стає все менш поширеним, оскільки мікрочіпи набагато простіші та ефективніші.
Незалежно від того, чи ваш котик домосида, чи часто любить погуляти, усе, що ви можете зробити, аби полегшити пошук вашого улюбленця, допоможе швидко повернути його до вас, щоб він знову міг задоволено муркотіти у вас на колінах.
Пов’язані статті
Готуємо кошеня (і вас) до першого відвідування ветеринара
Що робити з бездомним кошеням
Поставте лайк та поділіться цією сторінкою