Поговорімо про золотистих ретриверів
Золотистий ретривер, якого називають «стрибаючим собакою», сповнений радісної бадьорості. Це також дуже ласкава порода з чудовим темпераментом, дружелюбна й ніжна до всіх навколо. Золотистий ретривер також надзвичайно універсальна порода – вони почувають себе як удома і серед членів родини, і на пошуково-рятувальних завданнях, а також працюючи як собака-поводир. А якщо додати їх золотисту шерсть і міцну конституцію, не дивно, що вони є одними з найпопулярніших собак у світі.
Офіційна назва: Золотистий ретривер
Походження: Шотландія
Схильність до слиновиділення
3 out of 5Потреба в грумінгу
3 out of 5Інтенсивність линяння
4 out of 5Схильність до гавкання
4 out of 5Рівень енергії (високий, низький, середній)*
3 out of 5Сумісність з іншими хатніми тваринами
4 out of 5Здатність переносити спеку
2 out of 5Здатність переносити холод
3 out of 5Пристосованість до проживання у квартирі
2 out of 5Здатність залишатися на самоті*
2 out of 5Здатність пристосуватися до життя в родині*
4 out of 5
| Самці | Самка |
|---|---|
| Зріст | Зріст |
| 56 - 61 cm | 51 - 56 cm |
| Вага | Вага |
| 30 - 34 kg | 25 - 30 kg |
| Етапи життя | |
|---|---|
| Цуценята | Дорослий вік |
| від 2 до 15 місяців | від 15 місяців до 5 років |
| Зрілий вік | Похилий вік |
| Від 5 до 8 років | Від 8 до 18 років |
| Новонароджені | |
| Від народження до 2 місяців | |
Знайомтеся: золотистий ретривер
Усе, що слід знати про породу
Дивлячись на їхню веселу та енергійну поведінку важко повірити, що золотистого ретривера спочатку було виведено як відточеного підрушничного собаку. Сьогодні вони більш відомі своїм відданим і вірним темпераментом, чарівним підстрибуючим кроком і чудовою золотистою шерстю. Золотистий ретривер також демонструє грайливу й щенячу сторону свого характеру навіть у дорослому віці.
Кажуть, що вони зберегли деякі якості з колишніх часів полювання. Відомі своїми високими спортивними та робочими здібностями, золотисті ретривери мають чудові здатності до відстежування. Тому їх часто використовують пошуково-рятувальні групи для пошуку зниклих людей. Водночас завдяки їхньому ласкавому темпераменту вони є ідеальними собаками-поводирями для сліпих людей або людей із вадами зору. З них також виходять хороші собаки-терапевти.
Проте вони точно не є сторожовими собаками. Вони, швидше за все, просто махнуть хвостом на зловмисника, і це все!
Але, можливо, найбільше золотисті ретривери відомі як улюблені хатні тварини. Після дресирування вони чудово спілкуються з дітьми та іншими тваринами, а також формують міцні зв’язки із сім’ями, у яких живуть, – і це взаємне почуття. Поряд із німецькими вівчарками та лабрадорами, золотистого ретривера часто називають однією з трьох найпопулярніших порід у світі.
Що стосується їхнього зовнішнього вигляду, золотистий ретривер має густу водостійку шерсть із щільним підшерстком. Вона може мати різне забарвлення – від блідо-золотого до глибокого бурштинового відтінків. Єдине залишається незмінним – вона дуже густа й призначена, щоб протистояти погодним умовам. Але це означає, що вона потребує багато грумінгу. Золотистим ретриверам також притаманна досить сильна линька.
Через своє мисливське минуле золотистий ретривер потребує досить високого рівня щоденних фізичних вправ, чи то прогулянка, чи то пробіжка, чи то біг за м’ячем. Ретривер за своєю назвою (з англійської «retrieve» означає «находити, повертати») і ретривер за своєю природою: їхнє найулюбленіше заняття – бігати за предметом і повертати його вам. Отже, якщо ви забезпечуватимете таке задоволення для свого золотистого ретривера, він буде вашим найкращим шанувальником.
Два факти про золотистих ретриверів
1. 101 ретривер
У липні 2006 року Клуб любителів золотистого ретривера Шотландії організував зібрання на батьківщині породи. Під час заходу було зроблено фото, яке вважається рекордним за кількістю собак, оскільки на одній фотографії зображено 188 золотистих ретриверів.
2. Вечеря собаки
Це порода, яка любить поїсти! Як наслідок, золотистий ретривер легко може набрати надмірну вагу. Тому важливо звести ласощі до мінімуму та обов’язково вибирати високоякісну їжу з низьким вмістом жиру. Щоб дізнатися більше фактів про найкращий раціон для золотистого ретривера, див. нижче.
Історична довідка про породу
Історія золотистого ретривера почалася приблизно 200 років тому. Щоб дізнатись історію породи, ми повинні відправитися до Шотландії XIX століття. Там ми зустрінемо шотландського аристократа лорда Твідмута та його жовтого ретривера на ім’я Нус.
У 1865 році цей завзятий мисливець вирішив, що хоче вивести підрушничного собаку, який би міг упоратися з важкою місцевістю та суворим кліматом. Отже, він схрестив свого жовтого ретривера зі зниклою нині породою «твідовий водяний спанієль», потім додавши ірландського сетера та бладхаунда. Оскільки він ретельно записував свої висновки, ми маємо докладну історію золотистого ретривера.
Золотистих ретриверів було вперше показано в Англії в 1908 році й визнано місцевим кінологічним клубом у 1911 році. Однак тоді їх класифікували як «ретривер – жовтий або золотистий». Після створення Клубу любителів золотистого ретривера в 1913 році, відповідно було змінено назву породи. Порода «золотистий ретривер» була визнана Американським кінологічним клубом у 1925 році.
Сьогодні вони є однією з найпопулярніших порід собак у всьому світі – хоча, що цікаво, насправді існує три різні типи золотистого ретривера: англійський, канадський і американський. Однак, оскільки між ними є лише незначні відмінності, усі вони класифікуються як однакова порода.
Від голови до кінчика хвоста
Фізичні характеристики золотистих ретриверів
1.Вуха
2.Обличчя
3.Шерсть
4.Тіло
5.Хвіст
Ознаки, на які варто звернути увагу
Від особливих рис породи до загального огляду стану здоров’я – ось кілька цікавих фактів про вашого золотистого ретривера
Обов’язково регулярно перевіряйте їхні вуха
Серед найпоширеніших захворювань, на які може страждати золотистий ретривер, є «отит», інакше відомий як вушні інфекції. Його часто спричиняє алергія, і собака може відчувати біль і свербіння. У серйозніших випадках це також може призвести до пошкодження слуху. Тому щотижня слід перевіряти вуха на наявність будь-яких ознак інфекції, а в разі появи ознак хвороби золотистого ретривера слід відвести прямо до ветеринарного лікаря. Професійні огляди також рекомендуються проводити щонайменше двічі на рік.
У них також можуть з’являтися проблеми із суглобами
Як і низка інших порід собак, золотистий ретривер має генетичну схильність до дисплазії кульшового суглоба – стан, під час якого порушується функція кульшового суглобу і ямки. Це може призвести до болю та запалення, а згодом також до артриту. Однак цим станом можна керувати, тому поговоріть зі своїм ветеринарний лікар про доступні варіанти. Наприклад, якщо ваш золотистий ретривер має надмірну вагу, це може погіршити стан, тому важливо, щоб у нього був ретельно збалансований раціон. У важких випадках також може допомогти операція.
Слідкуйте за будь-якими змінами його стану
На жаль, золотистий ретривер також може бути схильним до кількох типів раку, зокрема лімфоми, гемангіосаркоми та пухлини тучних клітин.
Оскільки раннє виявлення є ключовим, важливо стежити за будь-якими незвичайними симптомами, зокрема, будь-якими грудками та горбками, очевидним болем або утрудненим диханням. Сеанси грумінгу золотистого ретривера можуть стати гарною нагодою для швидкого огляду вашого собаки. На жаль, якщо вражений внутрішній орган, помітити це набагато важче. Отже, якщо ваш золотистий ретривер здається трохи нездоровим, відмовляється від їжі або втрачає вагу, перевірте стан його здоров’я. Також рекомендується проводити комплексні обстеження ветеринарним лікарем принаймні двічі на рік.
Здоровий раціон – запорука здоров’я собаки
Під час вибору корму для золотистого ретривера слід враховувати багато факторів: вік, спосіб життя, рівень активності, фізичний стан і стан здоров’я, зокрема схильність до певних хвороб та індивідуальну чутливість. Корм забезпечує енергію для життєво важливих функцій собаки. Саме тому повноцінна харчова формула має містити правильне співвідношення поживних речовин, щоб уникнути будь-якого дефіциту чи надлишку в раціоні, адже це може негативно позначитися на загальному стані тварини. Для підтримання достатнього об'єму сечі тварині потрібен постійний доступ до чистої та свіжої води. У спекотну погоду, а особливо під час тренувань, носіть із собою воду для собаки, щоб він міг пити так часто, як захоче. Потреба в енергії залежить і від кліматичних умов. Собака, який живе надворі взимку, потребує більше енергії. Наведені нижче рекомендації призначені для здорових тварин. Якщо у вашого собаки проблеми зі здоров’ям, зверніться до ветеринарного лікаря – він призначить спеціальну ветеринарну дієту.
Потреби цуценят золотистого ретривера в енергії, білках, мінералах і вітамінах значно вищі, ніж у дорослих собак. Енергія та поживні речовини потрібні цуценятам не лише для підтримки життєдіяльності, а й для забезпечення росту та розвитку організму. До 15 місяців імунна система цуценят золотистого ретривера формується поступово. Комплекс антиоксидантів, включно з вітаміном Е, допомагає підтримувати природні захисні сили цуценяти в цей період великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Їхні процеси травлення також відрізняються від травної системи дорослих золотистих ретриверів: їхня травна система ще незріла, тому важливо забезпечити надходження високоперетравних білків, що будуть добре засвоюватися організмом. Пребіотики, наприклад фрукто-олігосахариди, допомагають підтримувати здорове травлення та баланс мікрофлори кишечника, що покращує якість фекалій.
Важливо вибрати крокети відповідного розміру, форми й текстури. Цей етап росту передбачає помірні енергетичні потреби. У цуценят великих порід, як-от у золотистого ретривера, період росту доволі тривалий та інтенсивний, тому вони особливо схильні мати проблеми з опорно-руховим апаратом і суглобами, зокрема дефекти кінцівок, деформацію кісток і ураження суглобів. Перша фаза росту здебільшого пов’язана з розвитком кісток, хоча м’язи також починають рости. Це означає, що цуценя, яке їсть надміру, тобто отримує забагато енергії, набере надмірну вагу й зростатиме занадто швидко. Обмеження енергетичної цінності корму для цуценят золотистого ретривера й годування відповідно до рекомендованих добових порцій допоможе контролювати швидкість їхнього росту й мінімізувати ці ризики.
У кормі, спеціально створеному для тварин у період росту, концентрація інших поживних речовин повинна бути вищою за звичайну кількість. Хоча вміст кальцію в кормі потрібно збільшити, цуценята великих порід чутливіші до його надмірного споживання. Важливо розуміти, що додавання будь-яких інгредієнтів до повноцінного корму, розробленого для годування в період росту, у кращому випадку зайве, а в гіршому – небезпечне для тварини, особливо якщо не рекомендоване ветеринарним лікарем. До 6 місяців рекомендується розділяти добову норму корму принаймні на три прийоми, а потім перейти на дворазове харчування. Ніколи не годуйте золотистих ретриверів людською їжею або перекусами, що містять надмірну кількість жиру. Натомість винагороджуйте їх крокетами (зі щоденної добової порції) й суворо дотримуйтеся рекомендацій щодо годування, указаних на упаковці корму, щоб запобігти набору зайвої ваги.
Основні цілі харчування для дорослих золотистих ретриверів:
Підтримка оптимальної ваги за допомогою високозасвоюваних інгредієнтів і помірної кількості жирів
Допомагає підтримувати здоров’я кісток і суглобів собаки за допомогою глюкозаміну, хондроїтину та антиоксидантів
Сприяння оптимальній засвоюваності завдяки високоякісним білкам і збалансованому постачанню харчових волокон
Допомагає зберегти здоров’я та красу шкіри й шерсті завдяки збагаченому вмісту жирних кислот (особливо ЕПК-ДГК), незамінних амінокислот і вітамінів групи В.
Після 5 років у золотистих ретриверів починають проявлятися перші ознаки старіння. Формула, збагачена антиоксидантами, допоможе підтримувати життєву силу собаки, а певні поживні речовини, такі як хондроїтин і глюкозамін, допоможуть підтримати здоров’я кісток і суглобів. З віком можливості травної системи та харчові потреби змінюються, тому корм для зрілих золотистих ретриверів має відповідати наведеним нижче характеристикам.
Вищий вміст вітамінів C і E. Ці поживні речовини мають антиоксидантні властивості й допомагають захищати клітини організму від шкідливого впливу окисного стресу, пов’язаного зі старінням.
Високоякісний білок. Всупереч поширеній помилковій думці, зниження вмісту білка в кормі практично не запобігає розвитку ниркової недостатності. До того ж у собак зрілого віку білок із їжі засвоюється гірше, ніж у молодших тварин. Найкращий спосіб уповільнити поступове погіршення роботи нирок – це знизити вміст фосфору в кормі.
Вищий вміст мікроелементів (заліза, цинку й марганцю) для підтримання належного стану шкіри й шерсті
Більше поліненасичених жирних кислот для підтримання здоров'я шерсті. Організм собаки зазвичай синтезує ці жирні кислоти сам, але з віком цей фізіологічний процес може сповільнюватися
Із віком у собак дедалі частіше виникають проблеми з зубами. Щоб вони могли й надалі повноцінно харчуватися, слід враховувати розмір, форму й щільність крокет відповідно до будови їхніх щелеп.
Догляд за золотистим ретривером
Поради щодо догляду за шерстю, дресирування та фізичного навантаження
Як колишні мисливські собаки, золотисті ретривери потребують багато фізичних вправ надворі, тож дорослі собаки повинні мають проводити за вправами принаймні годину на день, а в ідеалі – дві чи більше. Якщо золотистому ретриверу не вистачає фізичних навантажень, він може стати занадто жвавим, тому хороша довга прогулянка або біг допоможе їм спалити зайву енергію. І навпаки, деякі собаки, якщо мають нагоду, із задоволенням лежатимуть без діла, що може призвести до набору ваги, тому фізичні вправи важливі для всіх. Враховуючи мисливське минуле породи, золотисті ретривери зазвичай люблять приносити предмети й плавати, тому варто проявити творчий підхід під час розробки їхньої програми занять.
Лише одна з небагатьох порід? Особливість золотистого ретривера полягає в тому, що його довга шерсть потребує значного догляду. Особливо через те, що вони більш за все полюбляють продиратися крізь брудні поля, валятися в калюжі чи насолоджуватися купанням (вони справжні шанувальники купання). Крім того, золотистий ретривер схильний до досить сильної линьки. Тому їх слід чистити щіткою принаймні двічі на тиждень і щодня в період линьки. Їхню шерсть також слід перевіряти після прогулянок, щоб переконатися, що в ній нічого не заплуталося. Також їх треба регулярно мити, щоб вони приємно пахнули. Також слід регулярно підстригати нігті, перевіряти вуха та чистити зуби.
Золотисті ретривери кмітливі й розумні тварини, які прагнуть догодити, тому дресирування стає приємним заняттям як для собаки, так і для власника. Вони люблять, коли їх винагороджують ласощами, тому ласощі можуть стати додатковою мотивацією – якщо це здорова їжа! Подумайте про те, щоб брати ласощі з їхньої щоденної порції їжі. Починайте соціалізувати та дресирувати цуценят золотистого ретривера з раннього віку, і вони незабаром почнуть розуміти речі. Вони також відомі своїми відмінними результатами з аджиліті та обідієнсу, і багато хто досягає успіхів на виставках. Дресирування золотистого ретривера можна також доповнювати звичайними іграми вдома – ще одна хороша можливість для спілкування.
Усе про золотистих ретриверів
Хоча є лише одна порода «золотистий ретривер», у її межах існують три різні підтипи: англійський, канадський і американський. Загалом, англійський золотистий ретривер зазвичай має кремезнішу статуру та світлішу шерсть, ніж інші. І навпаки, канадський і американський золотистий ретривер мають схожий тулуб, але в канадських тонкіша шерсть. І, звичайно, інший акцент, коли вони гавкають.
Хоча золотисті ретривери справляються краще за деякі інші породи, коли їх залишають на самоті, вони насправді понад усе люблять проводити час зі своїм власником і його родиною. Крім того, якщо розлучатися з ними на задовгий час або занадто часто, вони можуть відчувати тривожність – як і будь-яка інша порода. Вони можуть почати гавкати, вити й проявляти деструктивну поведінку. Одним словом, краще залишати свого золотистого ретривера на самоті якомога менше. Насправді, як і будь-якого іншого собаку.
Читайте більше на цю тему
Джерела
- Veterinary Centers of America https://vcahospitals.com/
- Енциклопедія Royal Canin про собак. Видання 2010 і 2020 років
- Banfield Pet Hospital https://www.banfield.com/
- Каталог продукції Royal Canin BHN
- American Kennel Club https://www.akc.org/
Поставте лайк та поділіться цією сторінкою