Реєструйся та отримуй знижку 15% в офіційному інтернет-магазині

Зареєструватись

Поговорімо про сіамських котів

За їхню лискучу, елегантну зовнішність і благородну поставу сіамських котів часто називають однією з найкрасивіших і еталонних порід. Проте своїм характером сіамські коти радше нагадують собак. Ніжні, товариські та грайливі сіамські коти сильно прив’язуються до своїх власників і добре ладять з іншими домашніми тваринами та дітьми. У них також є свої улюблені іграшки, і вони завжди готові грати, навіть приносять кинуті предмети!

Офіційна назва: Сіамська

Інші назви: Королівський кіт Сіаму

Походження: Таїланд

Дорослий кіт сіамської породи у відтінках сірого
  • Довжина шерсті

    2 out of 5
  • Інтенсивність линяння

    2 out of 5
  • Потреба в грумінгу

    1 out of 5
  • Рівень енергії (високий, низький, середній)*

    3 out of 5
  • Рівень галасливості

    5 out of 5
  • Здатність пристосуватися до життя в родині*

    4 out of 5
  • Сумісність з іншими домашніми тваринами

    4 out of 5
  • Здатність залишатися на самоті*

    1 out of 5
  • Пристосованість до життя у приміщенні та надворі

    3 out of 5
* Радимо не залишати улюбленців на самоті упродовж тривалого часу. Спілкування може запобігти емоційному стресу й деструктивній поведінці. Зверніться до свого ветеринарного лікаря за рекомендацією. Кожна тварина особлива, навіть у межах однієї породи. Цей комплекс специфічних характеристик породи слід сприймати як вказівник. Щоб ваш улюбленець був щасливим, здоровим і добре вихованим, радимо навчати й соціалізувати його, дбати про його добробут, а також задовольняти основні соціальні та поведінкові потреби. Домашніх тварин не можна залишати наодинці з дітьми без нагляду. Зверніться по додаткові поради до фахівця з розведення тварин або ветеринарного лікаря. Усі хатні тварини дружелюбні та люблять товариство. Однак їх можна привчити з раннього віку залишатися деякий час на самоті. Зверніться до ветеринарного лікаря або тренера по допомогу в цьому процесі.
Зображення сіамського кота, що стоїть
СамціСамка
29 - 31 cm27 - 31 cm
ВагаВага
4 - 7 kg3 - 5 kg
Етапи життя
Кошеня старшого вікуДорослий
Від 4 до 12 місяців1–7 років
ЗрілийЛітній
7–12 роківВід 12 років
Сіамський кіт іде по білому дивану
1/7

Познайомтесь із сіамською породою

Усе, що слід знати про породу

Як то кажуть, «у котів власників не буває». Хіба що за винятком сіамських котів.

Адже це, безперечно, одна з найдружелюбніших порід, представники якої обожнюють спілкування з людьми та нерідко сильно прив’язуються до однієї людини. Їм також життєво необхідні увага та взаємодія. Насправді деякими рисами характеру сіамські коти радше нагадують собак.

Історію сіамської породи, колись відомої як королівські коти Сіаму, завжди тісно пов’язували з Таїландом, хоча її точне походження оповите таємницею. Але достеменно відомо, що їх привезли на Захід наприкінці XIX століття. Реакція спільноти була неоднозначною, адже таких котів раніше ніколи не бачили, але незабаром вони стали популярними домашніми улюбленцями.

Їх недарма назвали «королівськими» котами Сіаму. Ці граційні тварини з довгастим гнучким тілом і витягнутою шиєю цілком органічно виглядали б і на гробницях фараонів. У них також вишукані лапи, елегантна голівка та неймовірні мигдалеподібні очі насиченого блакитного кольору.

Коротка гладка шерсть підкреслює контури гнучкого тіла з розвиненими м’язами і не становить проблем у догляді. Зустрічається кілька типів забарвлення сіамських котів: від таббі й черепахового до димчастого, сріблястого та палевого.

Сіамські коти дуже розумні та мають яскраву індивідуальність. Їх жваво цікавить усе, що робить власник, за яким вони можуть ходити буквально як тінь. Крім того, вони напрочуд «говіркі» та мають свій унікальний спосіб налагодити контакт, а звуки, які вони видають, значно відрізняються від звичного нявчання.

Сіамські коти — доволі розповсюджений у поп-культурі образ, до якого часто звертаються художники та письменники. До того ж вони нерідко з’являються й на екранах. Наприклад, сіамські коти були персонажами таких фільмів Волта Діснея, як «Леді та Блудько» (1955), «Неймовірна подорож» (1963), «Цей жахливий кіт» (1965) і «Коти-аристократи» (1970). А не так давно за подобою сіамського кота створили й популярного покемона.

Білий сіамський кіт примостився на дерев’яній шафці
2/7

2 факти про сіамських котів

1. Ідеальна симетрія

Сіамські коти настільки елегантні й вугласті, що справляють враження неземних істот. Але якщо провести уявну лінію від кінчика носа до кінчика кожного вуха кота, можна переконатися, що його мордочка має форму правильного трикутника.

2. Один кіт добре, а два – краще

Через свій товариський характер сіамські коти погано почуваються на самоті. Тому власникам, яким потрібно відлучатися протягом дня, варто подумати про другого кота. Так вони зможуть скласти компанію один одному.

Чорно-біле зображення сіамського кота, знятого збоку
3/7

Історична довідка про породу

Перші документальні згадки про сіамських котів зустрічаються в збірці стародавніх рукописів королівства Аюттхая, яке існувало в Сіамі (на території сучасного Таїланду) багато століть тому. Вірогідний початок написання цих документів під назвою «Трактат про котів» датується XIV століттям.

Але Захід дізнався про сіамську породу лише в ХІХ столітті. Спочатку реакція на «королівських котів Сіаму» – а саме під такою назвою вони стали відомі жителям західних країн – була неоднозначною, оскільки до того вони не бачили нічого подібного. Насправді, коли в 1871 році трьох таких котів уперше показали на виставці в Кришталевому палаці в Лондоні, публіка зустріла їх доволі прохолодно.

Проте сіамська порода швидко завоювала популярність, і тримати таких котів стало дуже модно. Перший стандарт породи було встановлено у Великій Британії в 1892 році, і незабаром ці коти стали користуватися попитом по обидва боки Атлантики.

Сьогодні насправді існує два типи сіамських котів. Це сталося тому, що в результаті селективного розведення було виведено два різновиди сіамської породи: сучасна «виставкова» (зі стрункішим, витягнутим тілом і головою іншої форми) і «традиційна» сіамська порода.

4/7

Від голови до кінчика хвоста

Фізичні характеристики сіамських котів

1
2
3
4
5

1.Голова

Клиноподібна голова розташована на довгій граціозній шиї.

2.Обличчя

Вуха великі й загострені, а очі мигдалеподібні та яскраво-блакитні.

3.Тіло

Тіло довге й витягнуте з вишуканими, витонченими, овальними лапами та довгим хвостом, схожим на батіг.

4.Шерсть

Коротка й гладка шерсть різного забарвлення від таббі та черепахового до димчастого, сріблястого чи палевого кольору.

5.Забарвлення

Незалежно від забарвлення на вухах, морді, лапах і хвості часто можуть зустрічатися темніші позначки.
сіамський кіт, що сидить, крупним планом
5/7

Ознаки, на які варто звернути увагу

Від характерних рис породи до загального огляду стану здоров’я: цікаві факти про вашого сіамського кота

Сіамські коти не можуть похвалитися гострим нічним зором

Хоча в них, мабуть, найдивовижніші серед усіх котів пронизливо-сині очі, фізіологічно вони нездатні підсилювати зір за слабкого освітлення. Насправді багато перших сіамських котів були косоокими, що допомагало компенсувати цей недолік, але таку особливість вважали дефектом і тому доволі успішно позбавилися неї в процесі селекції. Про це варто знати, бо гірший зір робить сіамських котів вразливішими до нічних небезпек, як-от руху транспорту тощо. З іншого боку, на відміну від деяких інших синьооких тварин сіамські коти не мають жодних вад слуху.

Інша поширена проблема сіамських котів – захворювання зубів і ясен

Серед них можна назвати гінгівіт – запалення ясен, яке потенційно може призвести до захворювання пародонту. Також сіамські коти бувають схильні до захворювання, відомого серед спеціалістів як FORL (котяче одонтокластичне резорбтивне ураження). Це прогресивне руйнування зуба на рівні шийки. Якщо в деяких котів ознаки захворювання не проявляються, в інших спостерігається слиновиділення чи виникають труднощі з жуванням. Для підтвердження діагнозу використовують внутрішньоротову рентгенограму. У будь-якому разі рекомендуємо регулярно водити сіамського кота на огляд до стоматолога. Також не забувайте щоденно (або принаймні якомога частіше) чистити своєму улюбленцю зуби.

Представники цієї породи бувають схильні до певних проблем зі здоров’ям

У сіамських котів вище ризик розвитку стану, відомого як «холангіогепатит». Це запалення жовчних протоків, часто викликане бактеріальною інфекцією або самого органа, або розташованих поруч із ним. Анатомічно ці протоки з'єднується з трьома органами шлунково-кишкового тракту (підшлунковою залозою, печінкою та тонким кишечником), тому, якщо щось піде не так, запалення може поширитися на всіх них. Також сіамські коти схильні хворіти на амілоїдоз. Це такий стан, коли в різних органах і тканинах відкладається нерозчинний «фібрилярний» білок, що порушує їхню роботу. Здебільшого страждають нирки та печінка. Отже, якщо ваш сіамський кіт здається вам нездоровим, краще відразу звернутися до ветеринарного лікаря.

Здоровий раціон – запорука здоров’я кота

Індивідуальне здорове харчування відіграє основну роль у підтримці здоров’я та краси сіамських котів. Їжа забезпечує енергію для підтримки життєво важливих функцій, а повноцінна формула харчування для сіамських котів має містити спеціально збалансований набір поживних речовин. Такий раціон допоможе сформувати оптимальне харчування, що не міститиме нестачі чи надлишку поживних речовин, адже і те, й інше може мати негативний вплив на здоров’я вашого кота.

Для підтримання достатнього об'єму сечі тварині потрібен постійний доступ до чистої та свіжої води. До того ж коти від природи пристосовані до вживання їжі маленькими порціями – від 7 до 10 разів на день. Рекомендований щоденний раціон крокет, виданий раз на день, дасть вашому сіамському коту змогу самостійно регулювати власне споживання.

Наведені нижче рекомендації призначені для здорових тварин. Якщо у вашого кота проблеми зі здоров’ям, зверніться до ветеринарного лікаря – він призначить спеціальну ветеринарну дієту.

Ріст

Період росту є важливим етапом у житті кошеняти. Це час великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Кошенята сіамської породи потребують значно більше енергії, білків, мінералів і вітамінів, ніж дорослі коти. Енергія та поживні речовини потрібні цуценятам не лише для підтримки життєдіяльності, а й для забезпечення росту та розвитку організму. Період росту кошеняти можна розділити на два етапи.

Формування – від народження до 4 місяців

Відлучення – перехід кошеняти від рідкої їжі (або материнського молока) до твердої. Зазвичай цей період відповідає часу, коли в малят ріжуться молочні зуби (3–6 тижні життя). У такому віці кошенята ще не вміють гризти, тому м’яка їжа (зволожені крокети або адаптований вологий корм) допомагають полегшити перехід від рідкої їжі до твердої. Між 4 і 12 тижнями після народження природний імунітет, який кошеня отримало з молозива (тобто першого молока) матері, знижується, а власна імунна система маляти ще поступово розвивається. У цей критичний час, який називається імунним провалом, для підтримки природного захисту організму кошенятам потрібен комплекс антиоксидантів, зокрема вітамін E. Кошенята переживають період інтенсивного росту, під час якого вони особливо чутливі та схильні до розладів травлення. У цей час їхній раціон не лише має бути висококалорійним для забезпечення енергетичних потреб росту, а й містити білки, що легко засвоюються ще незрілою травною системою. Пребіотики, зокрема фруктоолігосахариди, також сприяють здоровому травленню, роблячи мікрофлору кишечника більш збалансованою. Результат – це хороша робота кишечника. Їжа кошеняти має містити омега-3 жирні кислоти (ЕПК й ДГК), які допомагають підтримувати правильний розвиток мозку та нервової системи.

Консолідація та гармонізація – від 4 до 12 місяців

Після четвертого місяця життя ріст кошеняти сповільнюється, тому рекомендовно давати корм із меншим вмістом жирів. Це особливо важливо після стерилізації тварини. У період від 4 до 7 місяців молочні зуби кошеняти випадають і замінюються постійними. Коли виростають постійні зуби, кошеняті потрібно їсти крокети достатньо великого розміру, щоб їх можна було розгризати. Імунна система сіамських кошенят поступово розвивається, поки їм не виповниться 12 місяців. Комплекс антиоксидантів, в т. ч. вітамін Е, допомагає підтримувати природні захисні сили вашого улюбленця в цей період великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Травна система поступово формується й досягає повної зрілості до дванадцяти місяців. Після цього коти можуть споживати корм для дорослих тварин.

Окрім підтримки здоров’я сечовивідної системи, що важливо для всіх котів, серед основних цілей харчування для дорослих сіамських котів можна назвати такі:

годування стрункого тіла з розвиненою мускулатурою завдяки підвищеному рівню високоякісних білків, помірному вмісту жирів і додаванню L-карнітину, який бере участь у здоровому обміні жирів;

підтримка оптимального травлення та балансу кишкової флори за допомогою легкозасвоюваних білків і пребіотиків;

підтримка здоров’я шкіри та блиску шовковистої, щільно прилеглої шерсті через підсилення захисної функції шкіри за допомогою цільових поживних речовин, як-от амінокислоти, вітаміни та жирні кислоти омега-3 та омега-6;

сприяння належній гігієні ротової порожнини завдяки формі крокет, адаптованої до вузької довгастої морди сіамських котів, а також текстурі, що стимулює розгризання й допомагає зменшити швидкість споживання корму.

У літніх котів (віком понад 12 років) також можуть виникати труднощі із засвоєнням. Щоб підтримувати вагу кота, що старіє, і знизити ризик дефіциту, йому слід давати надзвичайно засвоювану їжу, наповнену необхідними поживними речовинами.

З часом дорослішання коти дедалі частіше страждають від проблем із зубами, а в деяких зрілих котів також може притуплятися відчуття смаку й нюху, що може призвести до втрати апетиту і меншого споживання корму. Щоб вони могли й надалі повноцінно харчуватися, слід враховувати форму, розмір і твердість крокет, адже їхні щелепи можуть ставати крихкішими та вразливішими.

Вищий вміст вітамінів C і E. Ці поживні речовини мають антиоксидантні властивості й захищають клітини організму від шкідливого впливу окисного стресу, пов’язаного зі старінням.

Сіамське кошеня стоїть на ліжку між двох подушок
6/7

Догляд за сіамським котом

Поради щодо догляду за шерстю, дресирування та фізичного навантаження

Сіамські коти доволі енергійні й рішуче підкорюють будь-яку висоту, тому їм стане в пригоді якісне й міцне котяче дерево, яке не дасть коту нудьгувати. Можливо, воно також врятує ваші штори (якщо ті у вас іще залишилися) від пазурів вашого улюбленця. Іще одна характерна особливість сіамських котів – пристрасть до ігор, тому це також чудовий спосіб підтримувати їхню активність – як фізичну, так і розумову. Вони із задоволенням граються різноманітними іграшками, навіть приносять кинуті предмети. Інший (і дуже дієвий) спосіб забезпечити достатній рівень активності своєму улюбленцю – узяти ще одного сіамського кота, адже вони радо бігатимуть навздогін один за одним.

Іще одна чудова риса сіамської породи полягає в тому, що цим котам не потрібен обтяжливий грумінг. Усе, що потрібно – швидко пройтися гребінцем раз на тиждень, щоб видалити відмерлі шерстинки. Порівняно з деякими іншими породами сіамські коти практично не линяють. До того ж вони дуже охайні й не потребують частого купання, хоча їм рекомендується проходити процедуру професійного грумінгу двічі на рік. Крім того, не забувайте перевіряти вуха свого улюбленця, щоб вчасно помітити ознаки інфекції, і бажано щоденно (або хоча б двічі чи тричі на тиждень) чистити йому зуби.

Сіамські коти дуже розумні, вони блискавично швидко навчаються та пристосовуються до життя у вашому домі. Проте їм потрібно приділяти певний час, оскільки цим котам життєво важливо взаємодіяти зі своїм власником і вони сильно прив’язуються до людей. Коротко кажучи, ця порода найкраще підійде людині, якій потрібна тварина-компаньйон, особливо з огляду на те, що сіамські коти дуже люблять грати. Оскільки представники цієї породи погано переносять розлуку, тим, кого часто немає вдома, краще брати пару котів. Тоді вони зможуть скласти компанію один одному та не нароблять багато шкоди. Але загалом проблеми з поведінкою в сіамських котів мінімальні.

7/7

Все про сіамських котів

Так, звісно — це одна з головних особливостей породи. Вони стають чудовими компаньйонами, як не глянь. Однак через свою високу активність і розум сіамські коти, залишившись на самоті, можуть бешкетувати. Тому представникам цієї породи краще жити з власниками, які охоче проводять час зі своїми улюбленцями.

Порівняно з іншими породами сіамські коти – довгожителі, які в середньому живуть 12–15 років. Проте деякі можуть дожити й до 20 років, і навіть довше. Коротко кажучи, тривалість життя сіамських котів доволі висока.

Джерела
  1. Veterinary Centers of America https://vcahospitals.com/
  2. Енциклопедія Royal Canin про котів. Видання 2010 і 2020 років
  3. Banfield Pet Hospital https://www.banfield.com/
  4. Каталог продукції Royal Canin BHN

Поставте лайк та поділіться цією сторінкою