Вушний кліщ у собаки

20.09.2018

Собака несподівано почав терти або чесати вуха, скиглити і трясти головою. Така поведінка може бути ознакою вушного кліща. Паразитуючи у вусі, кліщ може спровокувати ускладнення — отит, нервовий розлад і навіть глухоту. Важливо вчасно зрозуміти, про що сигналізує вихованець, і звернутися до лікаря.


Що таке вушний кліщ, або отодектоз

Вушний кліщ (який часто називають вушною коростою) — досить поширене собаче захворювання. Його наукова назва — отодектоз. Воно походить від назви збудника — кліща Otodectes cynotis.

Мешкаючи у вусі собаки, кліщ використовує в якості харчування рідину з тканин і лімфу. Розміри паразита становлять 200-300 мкм у ширину і 300-500 мкм у довжину.

Зрозуміти, що у собаки отодектоз, можна за такими симптомами:

  • подразнення шкіри та подряпини;

  • внутрівушні рани, нанесені кігтями;

  • часте чухання вух і струшування головою;

  • густі темні виділення з вушної раковини;

  • неприємний запах від уражених областей.

Перші ознаки для визначення отодектоза — темні вушні виділення та свербіж. Але точний діагноз може встановити виключно ветлікар — займатися самолікуванням при підозрі на вушного кліща вкрай не рекомендується.

Лікування вушного кліща може дати видимі результати на найбільш ранніх стадіях. Але кидати терапію при перших ознаках полегшення не можна — важливо до кінця пройти призначений план лікування, дотримуючись лікарських рекомендацій.

Запущений вушний кліщ у будь-яких порід собак може призвести до повної втрати слуху.

 

Причини зараження

Вушний кліщ найчастіше потрапляє до собак від інших заражених тварин.

В навколишньому середовищу (не на собаках чи інших тваринах) кліщі можуть жити до 20 днів. Тому потрібно ретельно стежити за чистотою місця відпочинку вихованця та предметів догляду за ним.

Чи здатний кліщ залізти в вухо собаці? Так, паразитує кліщ найчастіше саме у цій області. Найчастіше заражаються собаки зі слабким імунітетом та вихованці до 1 року.

 

Як лікувати отодектоз у собаки

Запідозривши, що вихованця міг вразити вушний кліщ, вирушайте до ветклініки на огляд. Ветеринар зможе точно виявити причину хвороби та дати рекомендації. Точний діагноз ставиться лікарем за результатами клініко-лабораторних та інструментальних даних. Наявність кліщів у вушній раковині собаки підтверджується за допомогою мікроскопічного методу, коли з вуха беруть аналіз і розміщують матеріал для дослідження на предметному склі. Якщо паразити є, їх видно у мікроскоп.

Для позбавлення кліщів зазвичай використовується низка різних специфічних протипаразитарних препаратів. Але також в період лікування важливо якісно очищати вушну раковину від забруднень.


Як правильно закапати вуха собаці

Щоб очистити слуховий прохід від забруднень, використовуються спеціалізовані ветеринарні препарати — вушні лосьйони. Завдяки особливій формулі вони добре розм'якшують виділення, в тому числі підсохлі до стану жорсткої кірки. Розм'якшена субстанція виходить зі слухового каналу природним способом. Користуватися борною кислотою та перекисом водню вкрай не рекомендується — препарати подразнюють шкіру.

Зазвичай собаки спокійно дозволяють обробляти вуха лосьйоном. Для якісного очищення потрібно:

  • нахилити голову вихованця так, щоб хворе вухо виявилося згори;

  • міцно зафіксувати голову, щоб собака не міг нею потрусити;

  • влити лосьйон у слуховий канал (саме у цей час тварина може трусити головою);

  • основу вушної раковини скласти вдвічі, м'яко масажувати приблизно 20-30 секунд (в цей час лосьйон надає розмякшувальну дію);

  • опустити голову собаки, щоб він потрусив вухами;

  • ватним диском або ватною паличкою видалити залишки виділень і лосьйону з внутрішньої поверхні вуха;

  • при рясних виділеннях провести очищення знову.

Щадна формула лосьйону не є небезпечною для собак — можна не боятися, що залишки препарату залишаться у собачому вусі. Вони вийдуть при струшуванні вух.

При очищенні слухового проходу важливо пам'ятати:

  1. Заливати в слуховий прохід потрібно достатню кількість лосьйону, згідно з інструкцією. Пари крапель недостатньо — вони нічого не розчинять, а відразу вберуться в застиглу масу виділень. Оптимальний обсяг препарату для великого пса — близько 5 мл.

  2. Навіть спокійна доброзичлива тварина може різко відреагувати на процедуру. Дотики до уражених вух бувають болючими, і собака може почати кусатися та вириватися. Щоб уникнути пошкоджень і контролювати вихованця, можливо, доведеться надіти на нього намордник.

  3. Різні лосьйони можуть мати особливості застосування. Уважно прочитайте інструкцію перед використанням препарату.

  4. Щоб вихованцеві було комфортно, лосьйон повинен бути кімнатної температури. Чи можна гріти препарат, рекомендується уточнити у ветеринара.

Під час обробки слухового проходу рекомендується хвалити вихованця, а після закінчення чистки вух варто запропонувати йому заохочувальне частування. Ці дії допоможуть закріпити в мозку собаки позитивну асоціацію, і наступна обробка вух буде легшою.


На початок

Поділитися цією сторінкою