Поговорімо про померанського шпіца
Померанські шпіци, які походять від їздових собак – хоча сьогодні вони й набагато менших розмірів, – розумні, грайливі та сповнені енергії. Ці собаки, які, здається, постійно посміхаються, відомі своїми лисячими мордочками та пишною шерстю, не кажучи вже про характерний схожий на гриву «комір»,
а пухнастий хвіст доповнює картину. Вони завжди прислуховуються до незнайомців, які проходять поруч, тому також можуть бути чудовими сторожовими собаками. І справді, у маленькому тілі ховається характер великої собаки.
Офіційна назва: Померанський шпіц
Інші назви: карликовий шпіц, той-шпіц, померанець
Походження: Німеччина
Схильність до слиновиділення
1 out of 5Потреба в грумінгу
4 out of 5Інтенсивність линяння
4 out of 5Схильність до гавкання
5 out of 5Рівень енергії (високий, низький, середній)*
1 out of 5Сумісність з іншими хатніми тваринами
2 out of 5Здатність переносити спеку
2 out of 5Здатність переносити холод
3 out of 5Пристосованість до проживання у квартирі
4 out of 5Здатність залишатися на самоті*
2 out of 5Здатність пристосуватися до життя в родині*
3 out of 5
| Самці | Самка |
|---|---|
| Зріст | Зріст |
| 18 - 30.5 cm | 18 - 30.5 cm |
| Вага | Вага |
| 0 - 3.5 kg | 0 - 3.5 kg |
| Етапи життя | |
|---|---|
| Цуценята | Дорослий вік |
| Від 2 до 10 місяців | Від 10 місяців до 8 років |
| Зрілий вік | Похилий вік |
| Від 8 до 12 років | Від 12 до 22 років |
| Новонароджені | |
| Від народження до 2 місяців | |
Дізнайтеся більше про породу померанський шпіц
Усе, що слід знати про породу
Можливо, померанські шпіци, які виглядають дуже ефектно, незважаючи на свій розмір, і набагато менші за своїх предків, що тягнули сани, але все ще мають ті самі інстинкти. Вони сміливі, зухвалі та безстрашні, а також украй цікавляться всім, що їх оточує. Тому з них виходять чудові сторожові собаки.
З іншого боку, померанські шпіци можуть багато гавкати. Тому якщо вам або вашим сусідам подобається мир і спокій, ця порода може вам не підійти.
А в усьому іншому померанські шпіци мають чудовий характер. Розумні й уважні, вони завжди готові до взаємодії зі своїми власниками, тому принесуть їм багато радості. А завдяки максимальній висоті десь 30 см (12 дюймів) померанський шпіц не потребує багато фізичних навантажень і добре пристосовується до проживання в домашніх умовах.
Найменший серед сімейства собак «німецькі шпіци», до якого також входять самоїд, аляскинський маламут і норвезький сірий елкхунд, померанець у деяких країнах отримав назву «той-шпіц». Цю породу, яку ми знаємо сьогодні, вивели в Німеччині, ймовірно, у XVIII столітті, але поступово його розмір зменшився.
Незабаром померанський шпіц прийшовся до вподоби багатьом поважним шанувальникам. Так, великою прихильницею цієї породи була королева Вікторія, яка сприяла її популярності (докладніше про це див. у пункті «Історія померанських шпіців» у нашому розділі «Історична довідка про породу»).
Померанський шпіц має власну задиркувату чарівність і, безумовно, приємний темперамент, тому цей домашній улюбленець – справжнє задоволення для власника. Крім того, померанські шпіци живуть надзвичайно довго: часто до 15 років і навіть більше.
Тож не дивно, що померанський шпіц – одна з найпопулярніших порід тоїв. Вони також постійно входять у списки 20 найулюбленіших собак у світі.
2 факти про померанських шпіців
2. Повернення на «Титанік»
У 1912 році два померанські шпіци були серед трьох собак, які вижили після затоплення «Титаніка». Цим двом тваринам разом з їхніми господарями пощастило опинитися на рятувальному човні. Наприкінці однойменного фільму Роуз тримає в руках померанського шпіца.
1. Доісторичне походження
Історія померанського шпіца, який походить від німецького шпіца, сягає аж кам’яної доби. Під час розкопок на півночі Німеччини було виявлено гарно збережені рештки, які вважаються найдавнішими предками цієї породи.
Історична довідка про породу
Повернімося до походження породи: скандинавські предки померанського шпіца були їздовими собаками в Арктиці. Ці витривалі тварини були широко відомі як вовчі шпіци, або шпіци, а власне померанський шпіц походить від німецького шпіца.
Вважається, що породу «померанський шпіц», яку ми знаємо сьогодні, вивели у XVIII столітті в історичному регіоні Померанія (на півночі Польщі та Німеччини), на честь якого її й назвали. Спочатку це був набагато більший собака, розмір якого згодом зменшили в процесі селекції. Крім того, його шерсть набула різних кольорів.
За короткий проміжок часу померанський шпіц почав набувати популярності, і незабаром собаки цієї породи мали попит навіть серед королівських осіб. Перша відома особа королівської крові, у якої був померанський шпіц, – королева Шарлотта, дружина короля Великобританії Георга III. Два її померанські шпіци були зображені на картинах сера Томаса Гейнсборо.
Пізніше великою шанувальницею померанських шпіців стала й королева Вікторія, яка навіть заснувала власний розплідник. Унаслідок її впливу протягом кількох років ця порода мала найбільшу кількість заявок на Crufts, виставці собак у Великобританії.
Перший клуб із розведення цієї породи було засновано в 1891 році на першому заході Crufts, і незабаром після цього з’явився стандарт породи. У 1898 році цю породу було зареєстровано в США Американським кінологічним клубом, який офіційно визнав її в 1900 році. Годі й казати, що з того часу померанський шпіц став не лише популярним учасником виставок собак, а й домашнім улюбленцем.
Від голови до кінчика хвоста
Фізичні характеристики померанського шпіца
1.Обличчя
2.Тіло
3.Хвіст
4.Шерсть
5.Шерсть
Ознаки, на які варто звернути увагу
Від особливих характеристик породи до загальної інформації про стан здоров’я – ось кілька цікавих фактів про померанських шпіців
Віддавайте перевагу шлеї, а не повідцю
Як і інші собаки маленьких порід, померанські шпіци можуть бути схильними до прогресуючого захворювання, що називається «колапсом трахеї» та полягає в дегенерації хрящів трахеї з ослабленням трахейної мембрани й може призвести до звуження дихальних шляхів. Хоча це захворювання спадкове, воно може посилюватися внаслідок використання нашийника та повідця, особливо якщо ваш померанський шпіц кидається вперед або якщо власник надто сильно тягне його назад. Симптоми можуть включати ґелґотіння, кашель, хрипи чи проблеми з диханням, а в серйозних випадках собаки також можуть втрачати свідомість. З цієї причини завжди краще вибирати повідець у формі шлеї. Якщо захворювання важке, може знадобитись операція.
Також важливо доглядати за їхніми лапками
Інша поширена проблема з породою «померанський шпіц» називається вивихом колінної чашечки. Це захворювання, відоме у людей як «защемлення коліна», полягає в тому, що колінна чашечка задньої лапи вискакує з місця. Хоча зазвичай вона сама повертається на місце, кожного такого разу відбувається пошкодження слизової оболонки суглоба. Це призводить до запалення та сильного болю з такими симптомами, як кульгання чи дивна хода з «перескоком». Щоб усе контролювати, рекомендовано двічі на рік проводити ортопедичні огляди, адже це захворювання може згодом призвести до артриту. Гарний профілактичний захід – підтримка ідеальної ваги померанського шпіца. У більш серйозних випадках за потреби можна призначити знеболювальні препарати чи операцію.
Власникам також потрібно стежити за здоров’ям очей собаки
Також слід пам’ятати, що померанські шпіци також можуть бути схильні до деяких захворювань очей. Зокрема, до них належать катаракта, сухість очей і проблеми зі слізними протоками. Ці проблеми можуть негативно вплинути на зір, якщо їх не лікувати, тому важливо звертатися до фахівця за професійною консультацією. Отож, якщо ви помітили будь-які симптоми, як-от почервоніння, рубцювання чи надмірну сльозотечу, або якщо ваш собака починає терти очі, негайно зверніться до ветеринарного лікаря. Так ви зможете вчасно вжити відповідних заходів. Також настійно рекомендовано регулярно перевіряти очі собаки.
Здоровий раціон – запорука здоров’я собаки
Під час вибору корму для померанського шпіца слід враховувати чимало факторів: вік, спосіб життя, рівень активності, фізичний стан і здоров’я, зокрема схильність до хвороб та індивідуальну чутливість. Корм забезпечує енергію для життєво важливих функцій собаки. Саме тому повноцінна харчова формула має містити правильне співвідношення поживних речовин, щоб уникнути будь-якого дефіциту чи надлишку в раціоні, адже це може негативно позначитися на загальному стані тварини. Наведені нижче рекомендації призначені для здорових тварин. Якщо у вашого собаки проблеми зі здоров’ям, зверніться до ветеринарного лікаря – він призначить спеціальну ветеринарну дієту. Для належної роботи сечовидільної системи тварині потрібен постійний доступ до чистої та свіжої води. У спекотну погоду, а особливо під час тренувань, носіть із собою воду для собаки, щоб він міг пити так часто, як захоче.
Потреби цуценят померанського шпіца в енергії, білках, мінералах і вітамінах значно вищі, ніж у дорослих собак. Енергія та поживні речовини потрібні цуценятам не лише для підтримки життєдіяльності, а й для забезпечення росту та розвитку організму. До 8 місяців імунна система цуценят померанського шпіца формується поступово. Комплекс антиоксидантів, в т. ч. вітамін Е, допомагає підтримувати природні захисні сили цуценяти в цей період великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Їхня травна система також відрізняється від травної системи дорослих померанських шпіців: вона ще незріла, тому важливо забезпечити надходження високоякісних білків, що будуть добре засвоюватись організмом. Збалансоване споживання клітковини, як-от подорожника, допоможе полегшити роботу кишково-шлункового тракту та покращити якість фекалій.
Так само важливим фактором, який слід враховувати під час вибору розміру, форми й щільності крокет, є зуби цуценяти (від перших, молочних, до постійних). Ця фаза росту також пов’язана з високими енергетичними потребами, тому корм має бути високої калорійності (що виражається в кількості ккал на 100 г). У спеціальному кормі, що розроблений для періоду росту, концентрація інших поживних речовин також дещо вища за норму. До шести місяців рекомендується розділяти добову норму корму на три прийоми, а потім перейти на дворазове харчування.
Основні цілі харчування для дорослих померанських шпіців:
Підтримка ідеальної ваги тіла завдяки використанню легкозасвоюваних інгредієнтів і помірної кількості жирів.
Збереження здоров’я та краси шкіри й шерсті завдяки додаванню жирних кислот (особливо ЕПК-ДГК), незамінних амінокислот і вітамінів групи В.
У дорослому віці дуже маленькі собаки, як-от померанські шпіци, можуть бути схильні до закрепу, тому рекомендується раціон зі збалансованим споживанням клітковини, включно з подорожником, щоб полегшити роботу кишково-шлункового тракту, а також із легкозасвоюваними білками, які покращують якість фекалій.
Розмір крокет має бути дуже маленьким і адаптованим до мініатюрної щелепи померанського шпіца, щоб запобігти проблемам із підбиранням їжі. Це також може стимулювати їхню перебірливість у їжі. Собаки дуже маленьких порід схильні до утворення каменів у сечовивідній системі, тому для її підтримки рекомендовано дотримуватися спеціального раціону.
Ніколи не годуйте померанських шпіців їжею, якою харчуються люди, або жирними смаколиками. Натомість ви можете винагороджувати їх крокетами (зі щоденної добової порції), щоб запобігти набору надмірної ваги. Також важливо суворо дотримуватися рекомендацій щодо годування, указаних на упаковці корму, особливо для стерилізованих померанських шпіців, бо кастрація – одна з причин надмірної ваги собак.
У віці 8 років у померанських шпіців починають проявлятися перші ознаки старіння. Раціон, збагачений антиоксидантами, допомагає підтримувати життєвий тонус, а основні поживні речовини, як-от таурин, сприяють нормальній роботі серця. З віком можливості травної системи та харчові потреби змінюються, тому їжа для літніх померанських шпіців має відповідати наведеним далі характеристикам.
Вищий вміст вітамінів C і E. Ці поживні речовини мають антиоксидантні властивості й допомагають захищати клітини організму від шкідливого впливу окисного стресу, пов’язаного зі старінням.
Високоякісний білок. Всупереч поширеній помилковій думці, зниження вмісту білка в кормі практично не запобігає розвитку ниркової недостатності. До того ж у собак зрілого віку з часом білок із їжі засвоюється гірше, ніж у молодших тварин. Найкращий спосіб уповільнити поступове погіршення роботи нирок – це знизити вміст фосфору в кормі.
Вищий вміст мікроелементів (заліза, цинку й марганцю) для підтримання хорошого стану шкіри й шерсті.
Збільшення вмісту поліненасичених жирних кислот допомагає підтримувати красу шерсті. Організм собаки зазвичай синтезує ці жирні кислоти сам, але з віком цей фізіологічний процес може сповільнюватися.
З віком у собак дедалі частіше виникають проблеми із зубами. Щоб вони могли й надалі повноцінно харчуватися, слід ураховувати розмір, форму й твердість крокет відповідно до типу їхніх щелеп.
Догляд за померанським шпіцем
Поради щодо догляду за шерстю, дресирування та фізичного навантаження
Померанські шпіци крихітні, тому вони потребують менше фізичних навантажень, ніж зазвичай. Однак їм все одно потрібна щоденна прогулянка, а в ідеалі – дві, щоб вони могли розім’яти лапки й обнюхати все на свіжому повітрі. Через маленький розмір померанського шпіца краще уникати парків для собак, тому що на них можуть напасти собаки більших порід, а іноді й вони самі чіплятимуться до більших тварин. Важливо уважно стежити за ними вдома в саду чи у дворі, бо ці мініатюрні гудіні часто втікають – навіть крізь маленькі шпарини. Померанські шпіци можуть бути схильні до вікової повноти, тому підтримуйте їхню активність, хоча вони понад усе обожнюють дрімати у вас на колінах.
Гарненька лисяча шерсть – одна з визначальних рис померанських шпіців, але їй потрібно регулярно приділяти увагу, щоб вона виглядала якнайкраще. Легке щоденне розчісування допоможе видалити відмерлі волоски та зберегти блиск шерсті. Крім того, померанські шпіци мають подвійну шерсть (м’який, густий і щільний підшерсток та довший зовнішній шар), тому їх корисно ретельніше розчісувати один раз на тиждень. Раз на чотири-шість тижнів вашому померанському шпіцу рекомендовано проходити повну процедуру професійного грумінгу, включно з купанням. Померанський шпіц може досить сильно линяти, тому ці регулярні сеанси також допоможуть зберегти килим від зайвих шерстинок. Потрібно постійно обрізати кігті, чистити зуби принаймні раз на тиждень (а в ідеалі щодня) і регулярно перевіряти вуха.
Померанський шпіц – дуже розумна порода собак, тому велику користь принесе індивідуальна програма дресирування, яка забезпечує як розумову, так і фізичну стимуляцію. Їм також сподобається гратися з вами вдома. Якщо собака демонструє здатність до подальшого розвитку, то може досягнути гарних успіхів у таких дисциплінах, як аджиліті, обідієнс і ралі. Крім того, вони можуть стати хорошими собаками-терапевтами. Слід лише пам’ятати про кілька речей… Померанський шпіц може бути дещо «галасливим», особливо тому що вони досить насторожено ставляться до незнайомців. Цьому може зарадити соціалізація з раннього віку. Крім того, привчання до туалету може зайняти трохи більше часу, ніж зазвичай, тому в цій справі знадобляться доброта, послідовність і терпіння.
Усе про померанських шпіців
All about Pomeranians
Ні. Померанський шпіц походить від німецького шпіца, і хоча вони мають багато схожих характеристик, це дві різні породи. Основна відмінність полягає в розмірі. Для порівняння: померанський шпіц зазвичай удвічі менший за німецького шпіца.
Померанські шпіци завжди дуже пильні та чуйні до того, що відбувається навколо них, і також полюбляють розповісти про це всім іншим. Вони також зазвичай дещо підозріло ставляться до незнайомців і можуть через це гавкати. Цьому може зарадити соціалізація з раннього віку, дресирування цуценят і позитивне підкріплення під час навчання команді «Тихо!».
Докладніше про породи
Джерела
- Veterinary Centers of America https://vcahospitals.com/
- Енциклопедія Royal Canin про собак. Видання 2010 і 2020 років
- Banfield Pet Hospital https://www.banfield.com/
- Каталог продукції Royal Canin BHN
- American Kennel Club https://www.akc.org/
Поставте лайк та поділіться цією сторінкою