Поговорімо про ротвейлерів
Незважаючи на свою грізну репутацію та значні розміри, ротвейлер – віддана порода з лагідним, слухняним і напрочуд м’яким характером. Проте завдяки безстрашності, природній кмітливості та міцній будові тіла це також одна з найпопулярніших сторожових собак у світі. Тому ротвейлерам потрібен досвідчений власник, який може взяти на себе роль «ватажка зграї».
Офіційна назва: Ротвейлер
Інші назви: Ротті, ротвейлер-метцгерхунд, собака м’ясників Ротвайля
Походження: Німеччина
Схильність до слиновиділення
2 out of 5Потреба в грумінгу
1 out of 5Інтенсивність линяння
3 out of 5Схильність до гавкання
3 out of 5Рівень енергії (високий, низький, середній)*
5 out of 5Сумісність з іншими хатніми тваринами
3 out of 5Здатність переносити спеку
2 out of 5Здатність переносити холод
3 out of 5Пристосованість до проживання у квартирі
1 out of 5Здатність залишатися на самоті*
2 out of 5Здатність пристосуватися до життя в родині*
3 out of 5
| Самці | Самка |
|---|---|
| Зріст | Зріст |
| 61 - 68.5 cm | 56 - 63.5 cm |
| Вага | Вага |
| 43 - 61 kg | 36 - 45 kg |
| Етапи життя | |
|---|---|
| Цуценята | Дорослий вік |
| Від 2 до 8 місяців | Від 8 місяців до 2 років |
| Зрілий вік | Похилий вік |
| Від 2 до 5 років | Від 5 до 16 років |
| Новонароджені | |
| Від народження до 2 місяців | |
Познайомтеся краще з породою ротвейлер
Усе, що слід знати про породу
Часто у фільмах і засобах масової інформації ротвейлерів зображують як агресивних або небезпечних собак, проте в реальному житті характер ротвейлера зовсім інший. Хоча цих сильних і міцних собак у разі потреби насправді можна навчити боротися зі злочинцями, у душі вони зазвичай дуже м’які. За правильного виховання з боку досвідченого власника ротвейлери стають слухняними, шанобливими та дуже ласкавими собаками, а згодом і відданими компаньйонами.
Ротвейлери, у природі яких закладено захист власного клану, установлюють дуже міцні зв’язки зі своїми людськими сім’ями. Проте, що можуть підтвердити власники цієї породи, вони також дуже грайливі. Вони люблять притискатися до своїх улюблених людей і навіть спробують сісти вам на коліна, якщо ви дозволите.
Історія ротвейлера як однієї з найстаріших порід у світі перегукується з римськими часами, коли цих собак використовували для випасання худоби. Сьогодні, окрім ролі сімейного улюбленця, ротвейлери часто стають сторожовими собаками завдяки міцному, громіздкому тулубу та вродженому інтелекту. Завжди прислухаючись до того, що відбувається довкола, вони добре реагують на робочі ситуації.
Ця порода популярна не лише серед працівників поліції, але й часто супроводжує охоронців і долучається до служби як пошуково-рятувальний собака. Безперечно, це зміцнило їхню репутацію.
Зважаючи на значні розміри, ротвейлери справляють враження грізних собак. Це великі, м’язисті, енергійні, а також дуже гарні тварини. У них гладка темна шерсть із вкрапленнями рудого кольору, виразні темно-коричневі очі та міцний хвіст, що постійно виляє.
Ще одна річ, про яку слід пам’ятати, працюючи з ротвейлером, – потреба цих собак в інтенсивному фізичному навантаженні. В ідеалі їхня щоденна фізична активність має тривати щонайменше дві години. Так, щонайменше дві години. Якщо забезпечувати їм це, а також правильне навчання та соціалізацію, вони обов’язково стануть неоціненним членом вашої родини.
2 факти про собак породи ротвейлер
1. Руйнування міфів
Будь-яка потенційно небезпечна поведінка ротвейлерів – майже завжди наслідок або поганого ставлення власника, або недостатніх соціалізації та дресирування. Тож це важливий привід для роздумів щодо собак цієї породи, особливо зважаючи на їхню величезну силу. Докладнішу інформацію про дресирування ротвейлера наведено нижче.
2. Важливість умов розведення
У 1990-х роках ротвейлер став однією з найбільш затребуваних порід у США, що призвело до появи безлічі менш етичних фахівців із розведення тварин і продажу собак із проблемами зі здоров’ям та/або поганим темпераментом. Завжди варто витратити час на пошук шанованого та надійного фахівця з розведення тварин.
Історична довідка про породу
Ротвейлер, одна з найстаріших порід собак у світі, походить від молоса, різновиду мастифа. Ще за часів Римської імперії ці витривалі собаки використовувалися для випасання худоби й охорони. Пізніше вони супроводжували римські легіони в їхніх епічних подорожах через Альпи. Коли римляни досягли Німеччини, де заснували свої колонії, їхні собаки почали змішуватися з місцевими породами. Це призвело до появи відомого нам ротвейлера.
Названі на честь невеликого містечка Ротвайль, яке стало центром торгівлі худобою, собаки продовжили свою роботу як пастуші тварини. Однак місцеві м’ясники розгледіли в них і надійних тяглових собак, через що вони навіть стали відомі як ротвейлери-метцгерхунди (собаки м’ясників).
Пізніше, на початку 1900-х років, ротвейлери стали улюбленцями працівників поліції, що створило їм репутацію сторожових собак. Американський клуб собаківництва офіційно визнав породу в 1931 році, проте її популярність насправді зросла тільки після Другої світової війни. Звичайно, вони стали не менш відомими як домашні улюбленці.
Цікавий факт: ротвейлери також були одними з перших собак-поводирів для сліпих, а останнім часом вони набули слави за пошуково-рятувальні роботи. Зараз, незважаючи на доволі негативне ставлення до ротвейлерів у засобах масової інформації, вони користуються великою популярністю серед любителів собак у всьому світі.
Від голови до кінчика хвоста
Фізичні характеристики ротвейлера
1.Голова
2.Очі
3.Тіло
4.Шерсть
5.Хвіст
Ознаки, на які варто звернути увагу
Від особливих характеристик породи до загальної інформації про стан здоров’я – ось кілька цікавих фактів про ротвейлерів
Слідкуйте за станом кінцівок ротвейлера
Одна з найпоширеніших проблем зі здоров’ям у ротвейлерів – спадкове захворювання під назвою «дисплазія кульшового суглоба», вада формування суглоба. Через неї в собак часто виникає біль або кульгавість на одну чи обидві задні лапи, хоча й не завжди. У старшому віці цей стан часто може призводити до артриту. Однак надійний фахівець із розведення тварин робить рентген тазостегнових і ліктьових суглобів усіх собак-батьків, у такий спосіб мінімізуючи ризик. Якісне харчування, регулярні фізичні вправи та підтримання належної ваги ротвейлера можуть сприяти підтриманню здоров’я його суглобів.
Представники цієї породи також бувають схильні до певних проблем зі шлунком
Як й інші собаки великих порід, ротвейлери можуть бути схильні до ризику виникнення розширення/завороту шлунку (або «здуття»). Це потенційно серйозний стан, що спричиняється скупченням надлишкового газу в шлунку. На щастя, існує безліч профілактичних заходів, яких можна вжити. Наприклад, оскільки часто цей стан провокується споживанням занадто великої кількості їжі та/або напоїв за один раз, слід розділяти раціон собаки на кілька прийомів їжі на день. Крім того, спеціальна миска може допомогти вповільнити процес споживання їжі. Важливо відзначити, що ротвейлера не слід долучати до фізичної активності якомога довше після їди. Можливі симптоми: здуття живота, рясне слиновиділення та блювання. Оскільки негайне лікування життєво необхідне, слід відразу ж звернутися до ветеринарного лікаря.
Звертайте увагу на будь-які незвичні горбики чи нерівності
Як і в усіх собак, у ротвейлерів іноді можуть з’являтися нарости чи утворення на тілі. Хоча часто це не привід для занепокоєння (наприклад, бородавки, кісти або жировики), у деяких випадках це можуть бути «пухлини тучних клітин» – форма раку, яку слід лікувати якнайшвидше. Ротвейлери також можуть бути схильні до типу раку кісток під назвою «остеосаркома», який частіше зустрічається у великих порід собак. Оскільки найчастіше він виникає в області плеча, зап’ястя або коліна, одним із перших симптомів зазвичай стає кульгавість. Тому, як і завжди, важливо звертати увагу на будь-які незвичні зміни стану собаки, а оскільки раннє виявлення дуже важливе – що раніше ви зможете відвести улюбленця до ветеринарного лікаря, то краще.
Здоровий раціон – запорука здоров’я собаки
Під час вибору корму для ротвейлерів слід враховувати чимало факторів: вік, спосіб життя, рівень активності, фізичний стан і здоров’я, зокрема схильність до хвороб та індивідуальну чутливість. Корм допоможе забезпечити енергію для життєво важливих функцій собаки. Саме тому повноцінна харчова формула має містити правильне співвідношення поживних речовин, щоб уникнути будь-якого дефіциту чи надлишку в раціоні, адже це може негативно позначитися на загальному стані тварини. Собаки порід гігантського розміру більш схильні до розвитку стану, який називається розширенням/заворотом шлунку (GDV), коли через надлишок газів шлунок розтягується та перекручується. Зазвичай такий стан виникає через переїдання, тому для цуценят рекомендовано розділяти добову норму їжі на три прийоми. Слід намагатися зберегти цей розпорядок і для дорослих тварин. У собаки завжди має бути доступ до чистої свіжої води. У спекотну погоду, а особливо під час тренувань, носіть із собою воду для собаки, щоб він міг пити так часто, як захоче. Наведені нижче рекомендації призначені для здорових тварин. Якщо у вашого собаки проблеми зі здоров’ям, зверніться до ветеринарного лікаря – він призначить спеціальну ветеринарну дієту.
Потреби цуценят ротвейлера в енергії, білках, мінералах і вітамінах вищі, ніж у дорослих собак. Енергія та поживні речовини потрібні цуценятам не лише для підтримки життєдіяльності, а й для забезпечення росту та розвитку організму. Під час зростання імунна система цуценят ротвейлера розвивається поступово. Комплекс антиоксидантів, в т. ч. вітамін Е, допомагає підтримувати природні захисні сили цуценяти в цей період великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Їхня травна система також відрізняється від травної системи дорослих ротвейлерів: вона ще незріла, тому важливо забезпечити надходження високозасвоюваних білків, які будуть ефективно використані для формування кісток, тканин і органів. Пребіотики, зокрема фруктоолігосахариди, також сприяють здоровому травленню, оскільки збалансовують мікрофлору кишечника. Важливо обрати крокети відповідного розміру, форми та текстури, щоб собаці було зручніше їх їсти. Цуценята гігантських порід, чий період росту тривалий та інтенсивний, особливо схильні до проблем зі скелетом і суглобами (зокрема до дефектів кінцівок, деформацій кісток і уражень суглобів).
Перша фаза росту (до 8 місяців) здебільшого пов’язана з розвитком кісток, хоча також починають рости м’язи. Зменшити ризик появи надмірної ваги допоможе корм з адаптованим вмістом калорій для підтримання високого рівня росту й водночас запобігання набору зайвих кілограмів. Не забувайте також, що кастрація є однією з причин появи надмірної ваги в собак. Збалансований вміст калорій і мінералів (кальцію та фосфору) під час першої фази росту сприятиме мінералізації кісток для підтримання їх консолідації та розвитку здорових суглобів. Хоча вміст кальцію в кормі потрібно збільшити, цуценята гігантських порід чутливіші до його надмірного споживання. Важливо розуміти, що додавання будь-яких інгредієнтів до повноцінного корму, розробленого для годування в період росту, в кращому випадку зайве, а в гіршому – небезпечне для тварини, особливо якщо не прописане ветеринарним лікарем.
На другому етапі зростання (починаючи з 8 місяців) адаптований вміст білків і L-карнітину також посприяє формуванню м’язів. Ніколи не годуйте ротвейлерів людською їжею чи жирними перекусами. Натомість винагороджуйте їх крокетами (з добової порції) і суворо дотримуйтеся рекомендацій щодо годування, зазначених на упаковці корму.
Як і більшість собак гігантських порід, ротвейлери схильні до розвитку чутливості травної системи, а вага їхнього тіла може створювати навантаження на суглоби протягом усього життя. Тому раціон ротвейлерів має включати високоякісний білок і збалансований вміст харчових волокон для сприяння оптимальній засвоюваності, а також глюкозамін, хондроїтин і антиоксиданти для підтримування здоров’я кісток і суглобів.
Формула, збагачена омега-3 жирними кислотами, як-от ЕПК та ДГК, допоможе зберегти здоров’я шкіри, а адаптований вміст таурину важливий для підтримання належної роботи серця.
Догляд за ротвейлером
Поради щодо догляду за шерстю, дресирування та фізичного навантаження
Для дорослих ротвейлерів як дуже м’язистих і атлетичних собак потрібно забезпечувати багато фізичних вправ і взаємодії, щоб підтримувати їх у чудовій фізичній і психічній формах. Для спалювання надлишків енергії та набуття душевної рівноваги їм необхідні щонайменше дві години фізичної активності щодня. В ідеалі їм також корисно мати широкий безпечний простір, де вони можуть ганяти на повну та випускати пару. Оскільки навіть у дорослому віці ротвейлери можуть бути такими самими грайливими, як і цуценята, вони радітимуть іграм у саду. Вони також полюбляють плавати, якщо для цього є безпечне місце.
Через шерсть середньої довжини з підшерстком ротвейлеру потрібне щотижневе розчісування для підтримання ідеального стану шерстного покриву. Протягом більшої частини року линяння є доволі помірним, хоча й може бути більш помітним під час сезонної линьки ротвейлера навесні та восени. Будьте готові також до слиновиділення. Їм іде на користь регулярне купання, хоча, зважаючи на розміри ротвейлера, багато власників вважають за краще записувати їх на сеанси професійного грумінгу. У разі потреби слід обрізати кігті ротвейлера, а також регулярно перевіряти стан його вух і якомога частіше чистити зуби: принаймні два-три рази на тиждень, але краще щодня. Варто привчити їх до цього в дитинстві, щоб вони знали, що тут нема чого боятися.
Важливо, щоб із раннього віку ваш ротвейлер визнавав вас «вожаком зграї». Інакше він вважатиме себе «головним». Через це ротвейлер не підійде для власників-початківців. Однак у доброї людини з твердим характером і за правильного дресирування цуценя ротвейлера виростає в щасливого впевненого в собі дорослого собаку. Крім того, оскільки природа нагородила ротвейлерів сторожовим інстинктом, їх важливо соціалізувати в ранньому віці, щоб вони легко йшли на контакт з іншими людьми й тваринами. Ці дуже розумні собаки швидко вчаться та отримують задоволення від розумової стимуляції під час дресирування. Для досягнення найкращих результатів завжди заохочуйте свого улюбленця за хорошу поведінку та застосовуйте методи, що ґрунтуються на винагороді.
7/7
Усе про собак породи ротвейлер
Хоча думки з цього приводу можуть бути різними, вважається, що самки ротвейлерів лагідніші та спокійніші за самців. Однак у разі правильного дресирування (і, що важливо, у хорошого власника) представники обох статей можуть стати відданими домашніми вихованцями. Крім того, варто обміркувати плюси та мінуси стерилізації. Вона, наприклад, може знизити агресивність як у самців, так і в самок, хоча й збільшує ризик набору зайвої ваги, якщо не слідкувати за раціоном тварини. Нарешті, ще однією перевагою вибору самки є те, що вона живе на кілька років довше.
Завдяки своїй густій шерсті з підшерстком ротвейлери добре переносять зимову погоду, однак вони чутливіші до холоду, ніж ви могли б подумати. Вони також можуть важко переносити зависокі температури, тому перебування ротвейлерів надворі слід планувати відповідно. Обов’язковими умовами є доступ до тіні та достатньої кількості води. Отже, незважаючи на репутацію «міцного горішка», ротвейлери чутливіші до екстремальних погодних умов, ніж можна було б очікувати.
Читайте більше на цю тему
Джерела
- Veterinary Centers of America https://vcahospitals.com/
- Енциклопедія Royal Canin про собак. Видання 2010 і 2020 років
- Banfield Pet Hospital https://www.banfield.com/
- Каталог продукції Royal Canin BHN
- American Kennel Club https://www.akc.org/
Поставте лайк та поділіться цією сторінкою