Поговоримо про шнауцерів
У породі шнауцер (стандартний шнауцер) немає нічого стандартного, крім назви. Найдавніший представник улюбленої всіма породи шнауцерів вирізняється характерною аристократичною зовнішністю завдяки густій борідці, дугоподібним бровам і високо посадженим вухам. Після дресування ці товариські та ласкаві собаки перетворюються на чудових домашніх улюбленців, у тому числі й для мешканців багатоквартирних будинків, за умови, що вони матимуть достатньо можливостей для активного руху. І хоча вони, видно, вже залишили в минулому своє колишнє заняття – полювання на щурів, у них, як і раніше, повно енергії, яку треба кудись подіти.
Офіційна назва: Шнауцер
Інші назви: Раніше відомий як жорсткошерстий пінчер
Походження: Німеччина
Схильність до слиновиділення
1 out of 5Інтенсивність линяння
1 out of 5Рівень енергії (високий, низький, середній)*
5 out of 5Сумісність з іншими хатніми тваринами
3 out of 5Здатність переносити спеку
4 out of 5Пристосованість до проживання у квартирі
4 out of 5Здатність пристосуватися до життя в родині*
4 out of 5Здатність залишатися на самоті*
2 out of 5
| Самці | Самка |
|---|---|
| Зріст | Зріст |
| 47 - 49.5 cm | 44.5 - 47 cm |
| Вага | Вага |
| 14 - 20 kg | 14 - 20 kg |
| Етапи життя | |
|---|---|
| Дорослий вік | |
| від 1 до 7 років | |
| Зрілий вік | Похилий вік |
| Від 7 до 10 років | Старше 10 років |
| Новонароджені | |
| Від народження до 2 місяців | |
Знайомство зі шнауцером
Все, що потрібно знати про породу
Елегантні шнауцери з живим, допитливим поглядом і фірмовими кудлатими бородами — це вихідна порода, від якої походять мініатюрні та гігантські шнауцери. Розумні та грайливі, ці собаки були виведені в Німеччині в Середньовіччі. Цих чудових пухнастих універсалів вивели для роботи на фермах і біля стаєнь (вони чудово ладнали з конями), для полювання на щурів та виконання функцій сторожового пса, що захищав стадо і своїх господарів.
Сьогодні шнауцер, за своєю природою грайливий і часом пустотливий, знайшов нове покликання як улюбленець усієї родини – його цінують за лагідний характер, легкість у дресуванні, і це не враховуючи того, що він майже не линяє: можна не турбуватися про меблі.
Шнауцери можуть бути… як би сказати… досить гучними. Спочатку їх цінували як сторожових собак (та вони й досі можуть сторожко сприймати незнайомців). Але вони добре піддаються дресуванню, тому їхній гавкіт не повинен стати великою проблемою. Після дресування шнауцери добре ладнають з іншими собаками та дітьми, однак із дуже маленькими дітьми їх краще не залишати без нагляду.
Шнауцери за своєю природою дуже активні та енергійні – їх потрібно вигулювати якомога частіше, і вони люблять гратися: це допомагає їм підтримувати розумову активність. Для прогулянок без повідця їм необхідний безпечний огороджений простір. Часи змінилися, але інстинкт мисливця залишився.
2 факти про шнауцерів
1. Собаки на службі
Ці відважні собаки можуть похвалитися вражаючими досягненнями: розумні та цілеспрямовані шнауцери виконували функції сторожових собак і поштарів під час Першої світової війни, а також служили поліцейськими собаками як у США, так і в Німеччині.
2. Мордочка шнауцера
Ці розкішні вуса – не просто прикраса: спочатку вони слугували захистом від подряпин та укусів у ті часи, коли представників цієї породи використовували для полювання. Сьогодні більше уваги звертають на красу, і ця модна борідка робить породу шнауцера впізнаваною з першого погляду.
Історична довідка про породу
Заведено вважати, що енергійні та міцні шнауцери з’явилися ще в середньовіччі; їх вивели в Німеччині як універсальних помічників на фермі, які можуть успішно полювати на щурів, пасти стада та виконувати обов’язки сторожових собак. Вважається, що вони походять від європейських пастуших порід та робочих собак того часу; згідно з однією з теорій, вони з’явилися в результаті схрещування сірого вольфшпіца та чорного німецького пуделя, також існує думка, що у їх родоводі є пінчери: їхнє точне походження сягає надто далеко в минуле, щоб можна було сказати напевно.
Шнауцер, якого ми знаємо і любимо сьогодні, вперше з’явився як самостійна порода під менш промовистою назвою — «жорсткошерстий пінчер» — на виставках собак XIX століття. Завдяки своєму характерному зовнішньому вигляду шнауцер швидко отримав більш впізнавану назву (німецькою «Schnauze» означає «морда» або «рило») і з початку XX століття почав набирати популярність як домашній улюбленець.
Від голови до кінчика хвоста
Фізичні характеристики шнауцерів
1.Морда
2.Вуха
3.Тіло
4.Шерсть
5.Хвіст
Ознаки, на які варто звернути увагу
Від особливостей конкретної породи до узагальненої інформації про стан здоров’я — цікаві факти про шнауцера
Проблеми з очима
Хоча порода шнауцера загалом відома міцним здоров’ям, ці собаки все ж схильні до деяких захворювань. У собак цієї породи можуть виникати проблеми із зором, зокрема катаракта та дисплазія сітківки – спадкове захворювання, при якому порушується розвиток клітин сітківки, що зрештою призводить до сліпоти. Заводчики повинні перевіряти собак на наявність цих захворювань, але в будь-якому разі не завадить показати собаку ветеринару, щоб переконатися, що з ним все гаразд.
Контроль ваги
У шнауцерів, особливо у стерилізованих, часто спостерігається схильність до набору ваги (вони навіть мають репутацію крадіїв ласощів!); тому уважно стежте за розміром їхніх порцій. Регулярні візити до ветеринара – найкращий спосіб подбати про здоров’я вашого шнауцера.
Здоровий раціон, здоровіший собака
При виборі корму для шнауцера необхідно враховувати безліч факторів: вік, спосіб життя, рівень активності, фізичний стан і здоров’я, зокрема можливі захворювання або схильність до алергічних реакцій. Їжа — це джерело енергії, необхідної для підтримання життєвих функцій собаки, а повноцінний корм повинен мати збалансований склад поживних речовин, щоб уникнути як їхнього дефіциту, так і надлишку в раціоні, оскільки і те, і інше може негативно вплинути на здоров’я собаки.
Для підтримки роботи сечовивідної системи собака повинен завжди мати доступ до чистої та свіжої води. У спекотну погоду, особливо якщо ви збираєтеся тренувати собаку, беріть із собою воду. Робіть паузи, щоб собака міг попити.
Енергетичні потреби також можуть бути адаптовані до кліматичних умов. Собака, який живе надворі взимку, потребує більше енергії.
Наступні рекомендації стосуються здорових тварин. Якщо у вашого собаки є проблеми зі здоров'ям, зверніться до ветеринара, який призначить спеціальну ветеринарну дієту.
Потреби цуценяти шнауцера в енергії, білку, мінералах та вітамінах набагато вищі, ніж у дорослого собаки. Їм потрібні енергія та поживні речовини не тільки для підтримки життєдіяльності організму, а й для його росту та розвитку. Імунна система цуценят шнауцера формується поступово, до досягнення ними 12-місячного віку. Комплекс антиоксидантів, зокрема вітамін Е, може допомогти підтримати їхні природні захисні сили в цей період великих змін, відкриттів і нових знайомств. Їхня система травлення також відрізняється від системи дорослих шнауцерів: її функції ще не повністю сформувалися, тому важливо включати в раціон легкозасвоювані білки, які ефективно засвоюватимуться. Пребіотики, наприклад фруктоолігосахариди, підтримують здоров’я травної системи, допомагаючи зберігати баланс кишкової мікрофлори, що сприяє нормальному випорожненню.
Подібним чином, зуби цуценя — від перших молочних до постійних — є важливим фактором, який потрібно брати до уваги при виборі розміру, форми та текстури гранул. Ця коротка фаза росту також означає високі енергетичні потреби, тому їжа повинна мати високий вміст енергії (виражений у ккал/100 г їжі), тоді як концентрації всіх інших поживних речовин також будуть вищими, ніж зазвичай, у спеціальному кормі для росту. До 6 місяців рекомендується розділяти добову норму корму принаймні на три прийоми, а потім перейти на дворазове годування.
Протягом усього життя важливо не годувати собаку їжею зі столу або жирними ласощами. Краще годуйте собаку сухим кормом у межах її добової норми споживання та суворо дотримуйтесь рекомендацій щодо годування, зазначених на упаковці, щоб уникнути набору зайвої ваги.
Основні цілі харчування дорослих шнауцерів:
Підтримка ідеальної маси тіла за рахунок використання легкозасвоюваних інгредієнтів і підтримки вмісту жиру на розумному рівні.
Сприяння оптимальній засвоюваності завдяки високоякісним білкам і збалансованому вмісту дієтичної клітковини.
Допомагає зберегти здоров’я та красу шкіри та шерсті завдяки збагаченому додаванню незамінних жирних кислот (особливо EPA та DHA), незамінних амінокислот та вітамінів групи B.
Для підтримки їхнього природного захисту рекомендуємо формулу, збагачену комплексом антиоксидантів і маннанолігосахаридами.
Після семи років у шнауцера починають проявлятися перші ознаки старіння. Формула, збагачена антиоксидантами, допоможе зберегти їхню життєву енергію, а спеціальні поживні речовини, такі як хондроїтин та глюкозамін, сприятимуть підтримці здоров'я кісток та суглобів. Старіння супроводжується також зміною травних функцій та появою особливих потреб у харчуванні, тому корм для шнауцера зрілого віку слід обирати з урахуванням таких характеристик:
Більш високий вміст вітаміну С і Е. Ці поживні речовини мають антиоксидантні властивості й допомагають захищати клітини організму від шкідливого впливу окисного стресу, пов’язаного зі старінням.
Високоякісний білок. Всупереч поширеній помилковій думці, зниження вмісту білка в їжі не приносить користі для обмеження ниркової недостатності. Крім того, літні собаки менш ефективно споживають харчовий білок, ніж молоді собаки. Зниження рівню фосфору в кормі – хороший спосіб сповільнити поступове погіршення роботи нирок.
Високий вміст мікроелементів заліза, міді, цинку та марганцю допомагає підтримувати гарний стан шкіри та шерсті.
Більша кількість поліненасичених жирних кислот для підтримки якості шерсті. Організм собаки зазвичай синтезує ці жирні кислоти сам, але з віком цей фізіологічний процес може сповільнюватися.
З віком собаки все частіше страждають від проблем із зубами. Щоб ваші улюбленці могли й надалі повноцінно харчуватися, форма, розмір і твердість крокет мають відповідати щелепам собаки.
Догляд за шнауцером
Поради щодо грумінгу, дресирування та фізичного навантаження
Як і інші породи шнауцерів, стандартні шнауцери мають густу подвійну шерсть – жорсткий верхній шар і м’який підшерсток – і для підтримання її в належному стані потрібен ретельний догляд: щоденне розчісування вдома, а також періодичні візити до професійного грумера.
Шнауцери обожнюють рух і різноманітність: регулярні прогулянки на повідці, біг без повідця в огородженому місці або ігри з господарями, а ще краще – все разом, – допоможуть їм залишатися у хорошій фізичній формі та стимулюватимуть розумову активність.
Шнауцери можуть бути впертими, але, оскільки це розумні собаки, їх легко дресувати. Головне, щоб це було цікаво – надто одноманітні заняття можуть їм набриднути. Пам’ятайте, що ласощі для заохочення мають бути частиною їхнього щоденного раціону, щоб ваш улюбленець не набрав зайвої ваги.
7/7
Все про шнауцерів
Чи линяють шнауцери?
Не настільки сильно, як могло б здатися, з огляду на їхню густу шерсть. Однак, хоча це й хороша новина для власників собак, які не люблять прибирати пилососом, це не означає, що вони нешкідливі для алергіків: жодна порода собак не вважається гіпоалергенною, оскільки алергію у людей викликає не шерсть собак, а їхня лупа (лусочки шкіри).
Чи агресивні шнауцери?
Шнауцери, як правило, не виявляють агресії. Після дресування вони стають чудовими домашніми улюбленцями і добре ладнають з іншими собаками. Проте, оскільки у них розвинений мисливський інстинкт, вони стануть небажаними сусідами для дрібних домашніх тварин, наприклад хом’яків або морських свинок; крім того, майте на увазі, що вони можуть ганятися за котами. Хоча шнауцерів не варто залишати без нагляду з маленькими дітьми, зазвичай вони добре з ними ладнають.
Рекомендовані породи
Докладніше на цю тему
Джерела
- Ветеринарні центри Америки https://vcahospitals.com/;
- Енциклопедія Royal Canin про собак. Видання 2010 і 2020 років
- Лікарня для домашніх тварин Бенфілд https://www.banfield.com/
- Каталог продукції Royal Canin BHN
- Американський кінологічний клуб https://www.akc.org/
Поставте лайк та поділіться цією сторінкою