Поговоримо про йоркширських тер’єрів
Маленькі, але відважні – те, чого їм не вистачає в розмірах, ці мініатюрні собаки з верхом компенсують своєю вдачею. Йоркширські тер’єри відомі своїм сварливим і водночас дружелюбний темпераментом. При цьому вони мають яскраво виражену особистість і можуть бути чудовими компаньйонами й вірними друзями для своїх людських родин. Як істинні тер’єри, вони також здатні виконувати роль сторожових песиків. Враховуючи все це, а також видатну гриву з довгої шовковистої шерсті, цих собак іноді не безґрунтовно описують як «мініатюрних левів».
Офіційна назва: Йоркширський тер’єр
Інші назви: Йорк
Походження: Велика Британія
Схильність до слиновиділення
1 out of 5Потреба в грумінгу
4 out of 5Інтенсивність линяння
1 out of 5Схильність до гавкання
3 out of 5Рівень енергії (високий, низький, середній)*
1 out of 5Сумісність з іншими хатніми тваринами
3 out of 5Здатність переносити спеку
2 out of 5Здатність переносити холод
1 out of 5Пристосованість до проживання у квартирі
5 out of 5Здатність залишатися на самоті*
2 out of 5Здатність пристосуватися до життя в родині*
3 out of 5
| Самці | Самка |
|---|---|
| Зріст | Зріст |
| 18 - 20.5 cm | 18 - 20.5 cm |
| Вага | Вага |
| 1.8 - 3.2 kg | 1.8 - 3.2 kg |
| Етапи життя | |
|---|---|
| Цуценята | Дорослий вік |
| Від 2 до 10 місяців | Від 10 місяців до 8 років |
| Зрілий вік | Похилий вік |
| Від 8 до 12 років | Від 12 до 22 років |
| Новонароджені | |
| Від народження до 2 місяців | |
Знайомтеся: йоркширські тер’єри
Усе, що слід знати про породу
Нехай вас не вводять в оману вишукані манери, шовковиста шевелюра та милий бантик. Йоркширські тер’єри можуть виглядати завсідниками салонів краси, але від цього вони не перестають бути витривалими, життєрадісними та розумними собачками. Залишаючись у всьому вірними своїй тер’єрській сутності, вони часто демонструють сміливість, безстрашність і – як спадок мисливського минулого цієї породи – завзятість.
Породу йоркширський тер’єр вивели на півночі Англії в часи промислової революції (так, незважаючи на всю їхню зарозумілість, тер’єри походять із робітничого класу), і головною задачею цих собак тоді було берегти шахти та текстильні фабрики від шкідників. Лише в пізній вікторіанський період вони набули популярності болонок і почали вести по-справжньому розкішне життя на колінах англійських аристократів.
До цього ж, природна королівська постава йоркширських тер’єрів тільки підкреслювала їхнє нібито призначення для чогось великого. Але насправді це дружелюбні, грайливі собаки з допитливим характером, який можна назвати досить веселим.
Серед інших рис йоркширських тер’єрів – потреба в увазі та близькому спілкуванні зі своїми власниками. Якщо виникне потреба, вони можуть стати справжніми сторожовими псами, а іноді можуть дозволити собі й подзявкати. З цієї причини, а також через маленький розмір, ці собаки краще підходять сім’ям із дітьми старшого віку.
Щоб прибрати розкішні шовковисті локони від очей, власники йорків часто прикрашають своїх улюбленців спеціальними аксесуарами для волосся або роблять їм модні стрижки. Цікаво, що довга, м’яка та надзвичайно тонка шерсть йоркширських тер’єрів дуже подібна до людського або кінського волосся. Вона дійсно вимагає певного догляду, щоб виглядати красиво, але є й гарна новина – йорки майже не линяють, тому після них не потрібно постійно пилососити диван.
Йоркширський тер’єр – це одна з найкомпактніших порід, і тому вона чудово вписується в найрізноманітніші інтер’єри. До того ж йорки – довгожителі, вони часто доживають до пізнього підліткового віку, завдяки чому відмінно підходять на роль компаньйонів для самотніх людей. Отже, не дивно, що йоркширський тер’єр – одна з найпопулярніших «іграшкових» порід собак у світі.
Два факти про йоркширських тер’єрів
1. Історія про двох тер’єрів
В ілюстрованій книзі Л. Френка Баума Дивовижний чарівник країни Оз песик Тото, схоже, був йоркширським тер’єром. Однак в екранізації цієї казки головна роль дісталася керн-тер’єру. Йорки зате помстилися тим, що один із представників цієї породи знявся разом зі своєю хазяйкою, Одрі Хепберн, у фільмі «Забавне личко».
2. Висяче вухо
Серед інших цікавих фактів про йоркширських тер’єрів – те, що цуценята цієї породи народжуються з висячими вухами. Іноді вуха залишаються такими на все життя. Це є проблемою лише для тих власників, які мають намір показувати своїх йорків на виставках, оскільки судді оцінюють «вертикальність» вух у цієї породи, а ось самим собакам висячі вуха ніяк не заважають жити. Навіть навпаки, багато людей вважають це досить привабливою особливістю.
Історична довідка про породу
Йоркширські тер’єри названі на честь округу на північному сході Англії, з якого вони походять. Тут усе логічно. А ось те, що їхня історія тісно пов’язана з промисловою революцією, для багатьох може стати досить неочікуваною новиною.
У XIX столітті до цього регіону в пошуках роботи часто приїздили шахтарі та фабричні робітники, серед яких було багато шотландців. Вони привозили із собою з півночі свої, шотландські, породи тер’єрів, з яких згодом було виведено англійські різновиди. Так з’явилися йоркширські тер’єри, яких ми знаємо й любимо сьогодні.
Нам не відомий точний родовід цих собак, але вважається, що йоркширський тер’єр з’явився в результаті схрещування щонайменше трьох порід тер’єрів – зрілого лейкленд-тер’єра, мальтійської болонки та скай-тер’єра. У будь-якому разі ці міцні тер’єрчики здобули репутацію чудових мисливців і активно використовувалися для ловлі дрібних шкідників у шахтах і на фабриках. Порода була офіційно визнана англійським Кеннел-клубом у 1886 році.
У пізній вікторіанський період йоркширські тер’єри стали популярними чотирилапими компаньйонами й улюбленцями англійської аристократії. Однак популярність цієї породи досить швидко вийшла далеко за межі Йоркшира й дісталася США. Відтоді йорки мають стабільний успіх у любителів собак по всьому світу.
Від голови до кінчика хвоста
Фізичні характеристики йоркширського тер’єра
1.Голова
2.Обличчя
3.Тіло
4.Шерсть
5.Хвіст
Ознаки, на які варто звернути увагу
Від особливих рис породи до загального огляду стану здоров’я – ось кілька цікавих фактів про вашого йоркширського тер’єра
Маленькі лапки йорків потребують особливої уваги.
Одна з найпоширеніших проблем зі здоров’ям у йоркширських тер’єрів – вивих колінної чашечки (вивих надколінка). Це захворювання, відоме в людей як «защемлення коліна», полягає в тому, що колінна чашечка буквально вискакує з місця. Симптомами можуть бути явний дискомфорт собаки, кульгання або дивна хода з «перескоком», які надалі також можуть призвести до артриту. Як завжди, профілактика є кращою за лікування, тому варто тримати йорків якомога далі від місць, де їм захочеться стрибати. Якщо проблема все ж таки виникла, є багато способів її вирішення – вправи на формування м’язів, контроль ваги, лікування протизапальними препаратами тощо. Часто допомагає операція.
Краще використовувати шлейку, ніж повідець
Як і багато інших собак маленьких порід, йоркширські тер’єри можуть бути схильним до стану, відомого як «колапс трахеї». Він полягає у звуженні або згортанні дихального горла. Цей стан може призвести до непрохідності дихальних шляхів, про яке свідчать кашель із ґелґотінням, шумне дихання, звуки позиву до блювання тощо. У важких випадках можлива втрата свідомості. Обумовлений генетичною проблемою, цей стан часто виникає внаслідок того, що йоркширський тер’єр кидається вперед, натягуючи нашийник із повідцем, або власник занадто сильно тягне повідець на себе. Через це наполегливо рекомендовано застосовувати шлейку, яка дає змогу краще контролювати рухи собаки.
Важливе значення має догляд за зубами та яснами
Ще один важливий аспект у догляді за йоркширськими тер’єрами – стоматологічне здоров’я. Через невеликий розмір і обмежену порожнину рота ці собаки можуть частіше страждати на гінгівіт (запалення ясен) або захворювання пародонту (коли уражається вся опорна структура зуба).
У більш серйозних випадках бактерії, що утворюються за такого стану, можуть поширитися по всьому тілу та пошкодити печінку й нирки, отже важливо контролювати цей момент. Гарна новина полягає в тому, що щоденне чищення зубів допоможе уникнути проблем. Якщо підтримувати чистий і здоровий стан зубів, можна зменшити ймовірність запалення ясен. Також велике значення мають правильний раціон і регулярні огляди в спеціаліста.
Здоровий раціон, здоровіший собака
Під час вибору корму для йоркширського тер’єра слід враховувати багато факторів: вік, спосіб життя, рівень активності, фізичний стан і здоров’я, зокрема схильність до хвороб та індивідуальну чутливість. Корм забезпечує енергію для життєво важливих функцій собаки. Саме тому повноцінна харчова формула має містити правильне співвідношення поживних речовин, щоб уникнути будь-якого дефіциту чи надлишку в раціоні, адже це може негативно позначитися на загальному стані тварини. Наведені нижче рекомендації призначені для здорових тварин. Якщо у вашого собаки проблеми зі здоров’ям, зверніться до ветеринарного лікаря – він призначить спеціальну ветеринарну дієту. Для здоров’я сечовивідних шляхів у йоркширського тер’єра завжди має бути доступ до свіжої й чистої питної води. У спекотну погоду, а особливо під час тренувань, носіть із собою воду для собаки, щоб він міг пити так часто, як захоче.
Потреби цуценят породи «йоркширський тер’єр» в енергії, білках, мінералах і вітамінах значно вищі, ніж у дорослих собак. Їм потрібна енергія та поживні речовини для підтримки, а також росту й розвитку організму. До 10 місяців імунна система цуценят породи «йоркширський тер’єр» поступово формується. Комплекс антиоксидантів, включно з вітаміном E, допомагає підтримувати природні захисні сили цуценяти в цей період великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Їхня травна система також відрізняється від травної системи дорослих йоркширських тер’єрів: вона ще незріла, тому важливо забезпечити надходження високоякісних білків, що будуть добре засвоюватись організмом. Збалансоване споживання клітковини, як-от подорожника, сприяє роботі кишково-шлункового тракту, а пребіотики підтримують здорове травлення та баланс мікрофлори кишечника, завдяки чому покращується якість фекалій.
Так само важливим фактором, який слід враховувати при виборі розміру, форми й текстури крокет, є зуби цуценяти (від перших, молочних, до постійних). Ця фаза росту також пов’язана з високими енергетичними потребами, тому корм має бути високої калорійності (що виражається в кількості ккал на 100 г). У спеціальному кормі, що розроблений для періоду росту, концентрація інших поживних речовин також дещо вища за норму. Для підтримки довгої шовковистої шерсті в здоровому стані потрібні поживні речовини, зокрема жирні кислоти омега-3 (ЕПК і ДГК), жирні кислоти омега-6, олія огірочника та біотин. До шести місяців рекомендується розділяти добову норму корму на три прийоми, а потім перейти на дворазове харчування.
Ніколи не годуйте йоркширських тер’єрів їжею, якою харчуються люди, або жирними смаколиками. Натомість можна винагороджувати їх крокетами (з добової порції), щоб запобігти набору надмірної ваги.
Далі наведені основні цілі харчування для дорослих йоркширських тер’єрів.
Збереження здоров’я та краси шкіри й шерсті завдяки додаванню жирних кислот (омега-3 – ЕПК та ДГК – і омега-6), олії огірочника та біотину.
Задоволення їхнього вибагливого апетиту. Розмір крокет має бути дуже маленьким і адаптованим до мініатюрної щелепи йоркширського тер’єра, щоб запобігти проблемам із підбиранням їжі. У поєднанні з чудовими ароматами та смаками це допоможе стимулювати їхній примхливий апетит.
Підтримання оптимальної ваги завдяки використанню легкозасвоюваних інгредієнтів і помірної кількості жирів.
Підтримання здоров’я травної системи. Раціон зі збалансованим вмістом клітковини для полегшення роботи кишково-шлункового тракту та з легкозасвоюваними білками покращує якість випорожнень.
Під час годування йоркширських тер’єрів, які живуть переважно в закритих приміщеннях, через їхню знижену активність важливо суворо дотримуватися вказівок із годування, зазначених на упаковці, щоб запобігти надмірному набору ваги. Цього слід дотримуватися для стерилізованих йоркширських тер’єрів, оскільки кастрація є однією з причин набору надмірної ваги собаками.
Після 8 років у йоркширських тер’єрів починають проявлятися перші ознаки старіння. Раціон, збагачений антиоксидантами, допомагає підтримувати життєвий тонус, а основні поживні речовини, як-от таурин, сприяють нормальній роботі серця. З віком можливості травної системи та харчові потреби змінюються, тому їжа для зрілих йоркширських тер’єрів має відповідати наведеним нижче характеристикам.
Вищий вміст вітамінів C і E. Ці поживні речовини мають антиоксидантні властивості й допомагають захищати клітини організму від шкідливого впливу окисного стресу, пов’язаного зі старінням.
Легкозасвоювані протеїни, суміш пребіотиків і клітковина для підтримання збалансованої мікрофлори кишківника й оптимальної якості випорожнень.
Адаптований рівень фосфору для сповільнення поступового погіршення роботи нирок
Вищий вміст мікроелементів (заліза, цинку та марганцю) для підтримання належного стану шкіри й шерсті
Більше поліненасичених жирних кислот (омега-3 та омега-6) для підтримки краси шерсті. Організм собаки зазвичай синтезує ці жирні кислоти сам, але з віком цей фізіологічний процес може сповільнюватися.
З віком у собак дедалі частіше виникають проблеми із зубами. Щоб вони могли й надалі повноцінно харчуватися, слід враховувати розмір, форму й твердість крокет відповідно до типу їхніх щелеп. Крокети можна розмочити в теплій воді, що посилить їхній аромат і полегшить поїдання. Хелати кальцію в складі корму підтримуватимуть здоровий стан ротової порожнини завдяки сповільненню утворення зубного каменю.
Піклування за йоркширським тер’єром
Поради щодо догляду за шерстю, дресирування та фізичного навантаження
Попри свою милу зовнішність, йорки однаково залишаються тер’єрами. Тому їм потрібна розумна кількість фізичної активності щодня. Завдяки своїй історичній ролі службових собак їм також корисно бути чимось зайнятими, а не малорухливими. Нудьга може спонукати йоркширського тер’єра до надмірного гавкання. Щоденна прогулянка — це мінімум. В ідеалі ж йорки мають гуляти двічі на день. Їм також подобається гратися (особливо якщо в цих іграх використовується м’яч) і взаємодіяти зі своїми людьми. Але ж це само собою зрозуміло.
Незважаючи на довгі шовковисті локони, йоркширські тер’єри не схильні до линяння. Проте їхня унікальна шерсть, більше схожа на людське волосся, потребує щоденного дбайливого розчісування, щоб і надалі мати блискучий вигляд. Без належного догляду шерсть може волочитися по землі, тож не зайвим буде й періодичне підстригання. Рекомендується регулярно купати собаку, перевіряти його вуха та в разі потреби обрізати кігті. До інших порад щодо грумінгу йоркширського тер’єра відноситься підстригання чубчика, щоб він не ліз в очі. Його також можна зав’язати в знаменитий пучок-пальмочку з бантом. Щоб нічого не ускладнювати, деякі власники вважають за краще підстригати шерсть собаки по всій довжині.
І хоча іноді йоркширські тер’єри можуть бути трохи впертими, загалом вони прагнуть догоджати. Вони також швидко вчаться та люблять розумову активність. Це означає, що вони добре реагують на дресирування за допомогою винагород. Оскільки дресирування також може допомогти зміцнити зв’язок між собакою та власником, цей процес часто буває приємним для обох. Крім того, йоркширські тер’єри також можуть досягати успіху у видах спорту, як-от аджиліті й обідієнс, а деякі з них стають відмінними собаками-терапевтами. Як і інші дуже маленькі породи, вони можуть трохи повільніше навчатися вдома, проте, проявивши терпіння, ви обов’язково дочекаєтеся їхнього успіху. Водночас рання соціалізація з людьми та тваринами принесе свої плоди в майбутньому.
7/7
Усе про йоркширських тер’єрів
Вам цікаво, скільки живуть йоркширські тер’єри? Середній вік цих собак становить 12–15 років. Проте вони можуть доживати й до старшого віку. У середньому самки йоркширського тер’єра живуть на півтора року довше, ніж самці.
One question that is asked a lot is, do Yorkshire Terriers shed? While they are known for their long, flowing coats, they actually shed no more than normal human hair. On a related topic, you might be wondering if the Yorkshire Terrier is hypoallergenic. The answer is no, as there is, in fact, no such thing as a hypoallergenic dog. The main allergen is produced by all breeds regardless of their coat.
Докладніше на цю тему
Джерела
- Veterinary Centers of America https://vcahospitals.com/
- Енциклопедія Royal Canin про собак. Видання 2010 і 2020 років
- Banfield Pet Hospital https://www.banfield.com/
- Каталог продукції Royal Canin BHN
- American Kennel Club https://www.akc.org/
Поставте лайк та поділіться цією сторінкою